10 листопада – день пам’яті святої мучениці Параскеви, що в Іконії, названої «П’ятниця».
Свята Параскева як приклад незламної віри – дуже шанована християнська свята. Її ім’я носить чимало українських храмів, зокрема й церква ПЦУ у Львові – щоправда, культ святої Параскеви поєднує постаті двох мучениць – Параскеви Іконійської, що називалась П’ятницею, та Параскеви Сербської.
Читайте також: Молдавські господарі, єпископ з Японії і унікальний іконостас. Сторінки з історії храму св. Параскеви у Львові
Параскева П’ятниця виокремлює особливу пошану вірних до п’ятниці – дня Христових страстей. Ім’я святої яскраво визначає її житіє, засвідчуючи, що дали його батьки саме на честь ушанування дня розп’яття Спасителя. Цей промовистий епізод фіксує святитель Димитрій Туптало у своїй фундаментальній праці «Житія Святих», описуючи відповідь Параскеви намісникові імператора Диоклетіяна: «Мовила свята: “Спершу подобає мені сказати ім’я вічного життя, а по тому явити ім’я тимчасового житія. Сказала-бо ім’я вічного життя, що християнка я є, раба Христова, у тимчасовому ж житії від батьків моїх названо ім’я мені Параскева, бо в день Параскеви народилася”. — Параскева ж у еллінів зветься день п’ятниця. Говорила свята до ігемона: “Оскільки батьки мої день шостий, що є [днем] добровільної і животворної страсті Господа нашого Ісуса Христа, в усі літа пошановували постом, молитвами й милостинями, поминаючи свого Владику, котрий з любові до людського роду пролив свою кров і душу свою за нас поклав, через те дав їм Бог плода чесного їхнього подружжя — мене, недостойну рабу свою, у той день, у який Його чеснотливо пошановували при спогадах страстей Владичних. Забажали тож вони наректи й ім’ям тим, яким називається день параскеви, і від дня параскеви називаюся Параскева, Христовим страстям спільниця”».
Разом з тим, у народних віруваннях Параскева П’ятниця є своєрідним міфічним образом, у якому постать святої мучениці накладається на образ язичницького божества. Цей культ пов’язувався з традицією вшанування «святих місць» — джерел, криниць, каменів. Поєднуючись із християнським мотивом, передбачав особливі забобони, повір’я і заборони, згадані зокрема і в літературі. Яскравий приклад – знаменитий твір Івана Нечуя-Левицького, один із персонажів якого, Омелько Кайдаш, постить у дванадцять п’ятниць на рік: «Хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю» (щоправда, пізніше персонаж гине саме через утоплення).
За церковними ж віруваннями, свята Параскева – покровителька полів і худоби, ікони святої мучениці охороняють сімейне благополуччя і щастя. Крім того, до святої Параскеви моляться за збереження худоби від смерті. Свята мучениця – цілителька людей від найважчих душевних і тілесних хвороб.
У такий спосіб поклоніння язичницькому жіночому духові трансформувалося у пошанування християнської мучениці. Втім, для християн свята Параскева є найперше свідченням мужності, мученицької відданості Христовій вірі, постаттю, що пригадує подію Христових страстей і смерті, але також і воскресення. Житіє Параскеви розповідає про великі чуда, пов’язані з її мученицькою смертю, численні навернення язичників та оздоровлення недужих силою Творця, який вінчав святу мученицю вінцем вічної слави.
Підготувала Марія Цьомик
Повязані записи
