Дорогі читачі! Пропонуємо Вам кілька важливих настанов від ігумена Маркіана (Каюмова), прес-секретаря Львівської єпархії Української Православної Церкви в період Великого посту.
– У час Великого посту важливо особливу увагу приділяти церковній молитві – якомога частіше відвідувати храм, оскільки богослужбові тексти, які використовуються в цей період, мають особливий покаянний характер, налаштовують нас на духовне життя. Та не потрібно забувати і про домашнє молитовне правило. Обов’язкова молитва зранку і ввечері, читання уривку зі Святого Євангелія та Апостольських послань мають увійти в наш щоденний графік, що в майбутньому обов’язково дасть плоди в нашому духовному зростанні.
– Молитва повинна стати першою потребою нашої душі, коли, незважаючи на професійну зайнятість та сімейні обов’язки, ми знаходимо час для щирого спілкування з Тим, Кого любимо всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією своєю думкою (Мф. 22, 37).
– Часто перешкодою для цілісності молитви є розсіяність, яка, потрапляючи в наш розум, віддаляє нас від істинного спілкування, і ми замість духовної користі отримуємо пустоту. Також необхідно мати тверду віру і впевненість в тому, що отримаємо необхідне, оскільки, людина, яка сумнівається, відповідно до слів Святого Письма, не повинна, навіть, думати, що отримає те, що просить (Як. 1,6).
– Піст відкриває перед нами можливості для духовних подвигів, що покликані повернути ту первозданну красу чистоти душі, яку ми втрачаємо, коли грішимо. Але, перш, ніж приступити до посту, потрібно почати з прощення. З цього приводу преподобний Єфрем Сирін говорить: «Якщо ти не прощаєш кожному, хто згрішив проти тебе, не утомляй себе постом та молитвою – Бог не прийме їх». Саме тому остання неділя перед постом носить назву «прощеної». Таким чином, прощаючи всіх тих, хто нас образив, ми отримуємо певну «перепустку» в поприще Великого посту (якщо можна так висловитись).
– З викоріненням гордині ми можемо побачити наші раніше непомітні гріхи і недоліки, саме тоді і приходить покаяння і розуміння того, що лише завдяки Божій милості нас не розчавлюють безліч наших гріхопадінь. Нам потрібне чітке усвідомлення того, що своїми силами ми не можемо нічого досягнути, тому тут нам на допомогу і приходить любляча Матір-Церква, яка через Таїнства Сповіді та Причастя відновлює в нас сили для несення нашого життєвого Хреста.
– Також в період посту ми по-особливому повинні подивитись на всіх тих, хто нас оточує, хто потребує нашої з Вами допомоги та підтримки через справи милосердя. Дуже влучно роздумує про піст святитель Іоанн Златоуст, який говорить: «Хто обмежує піст тільки утриманням від їжі, той лише безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми справами. Яка користь, коли ми утримуємося від птахів і риб, а братів гриземо і з’їдаємо. Яка користь, коли ми проводимо піст без добрих справ? Якщо скаже інший: «Я постив всю Чотиридесятницю», – ти скажи: «Я мав ворога і примирився, мав звичку лихословити і залишив її, мав нужденного і допоміг йому». Хоча не можна забувати і про важливість тілесного посту.
Джерело: видання «Відродження»
Повязані записи
