Ікону Львівської Богородиці сьогодні вшановують у Свято-Покровському соборі ПЦУ

Ікона Львівської Богородиці є однією з найцікавіших пам’яток української церковної культури. Богородиця Одигітрія упродовж всієї історії благословляла Своєю присутністю громаду Львова – Православну, оскільки була написана у традиції православного іконописця, Католицьку, адже з часу освячення у Латинському кафедральному соборі маємо першу задокументовану її дату, Вірменську Апостольську, оскільки упродовж тривалого часу вірменські архієпископи зберігали святиню. Символічним є і те, що й сьогодні до образу молитовно звертаються представники усіх конфесій, а копії та списки ікони поширені у храмах різних релігійних громад міста.

Історія датування та зберігання цієї ікони – багатогранна. Борис Возницький вважав часом народження ікони – ХІV cт. За його твердженнями, ікона була перенесена з однієї із львівських церков до латинської катедри через пожежу в місті 1527 р. За часів латинського архієпископа Яна Соліковського образ був переданий вірменам. Відтоді він зберігався у вірменському соборі до ХХ ст. Після Другої світової війни ікона на певний період зникла з поля зору, і у 1984 році була викуплена від приватної особи до фондів Львівської картинної галереї.

Урочисте вшанування Львівського образу Пресвятої Богородиці відбулось у травні 2011 року – Патріархом Філаретом та єпископатом УПЦ КП. З того часу оригінальна ікона зберігалася у каплиці Палацу Потоцьких, де перед іконою проводили богослужіння священики УГКЦ. Сьогодні ікона зберігається в музеї «Івана Георгія Пінзеля» на площі Митній. Одну із копій ікони Львівської Богородиці було виставлено до вшанування у храмі свв. Ольги і Єлизавети на вул. Городоцькій.

Упродовж останніх десятиліть численні відвідувачі галереї різних конфесій, що молилися перед іконою, засвідчили факти чудесних зцілень.