Владика Венедикт розмірковує про такі важливі речі для кожного християнина, як подолання страху перед світом, перед труднощами, він говорить про любов, що є найбільшою рятівною силою для кожного.
“Маючи стосунки з іншими людьми, неможливо уникнути душевних ран і страждань. Перед лицем такої перспективи нам загрожують два крайніх підходи. Перша крайність – це трактування кривди й страждання як чогось позитивного й бажаного, а навіть як критерію, підстави спасіння. Є такі християни, які вірять, що для спасіння потрібне лише страждання, й котрі в результаті страждання починають любити більше, ніж Бога й людей. Друга помилка – це почуття страху й безпорадности перед душевними ранами, кривдами й стражданнями. Тимчасом Ісус запевняє нас, що єдиним критерієм спасіння є любов, а не страждання й що Він хоче, щоб Його радість була в нас щораз більшою, а не того, щоби наш хрест ставав чимраз важчим”, – наголосив Владика.
“Хто вчиться любити, дивлячись на Ісуса Христа, той найефективніше захищає себе й інших людей від кривд (хоча не обов’язково від ран). Така людина має силу й надію, які потрібні для того, щоби дати собі раду з будь-якою заподіяною раною й щоб завдані їй кривди й рани ніколи не довели її до розпачу. Християнин – це людина, задивлена у Втіленого Сина Божого, який любить нас навіть тоді, коли ми кривдимо Його, й котрий каже: “… Бадьортеся! Я бо подолав світ!” “, – додає він.
Владика Венедикт (Алексійчук): “Коли у наше життя приходять різні випробування, труднощі, страждання, проблеми, клопоти, то найчастіше ми якомога швидше хочемо їх позбутись, уникнути. Хочемо, щоб того чи іншого, що заважає нам у спокої жити не було. Але часто ці страждання і труднощі Бог посилає, бо вони є частиною нашого спасіння, частиною нашого духовного життя, через яке нас Господь провадить до спасіння, провадить через ці труднощі і обставини, де нас освячує і перемінює. Не спішімо уникати цих випробувань, проблем і труднощів, але найперше зуміймо їх побачити не як випадковість, але як дані нам Богом, дані, щоб через них освятитися, наблизитися до Бога і спастися!”.
Повязані записи
