Іван Хреститель Яна Генрика Розена: історія появи, концепція, символіка

Для людей давніх епох празник якогось святого чи будь-яке християнське свято були не просто датами календаря (як воно часто є сьогодні). Свята мали функцію орієнтирів, за ними вимірювали час й визначали зміни пір року. Іншими словами – саме християнські свята і виконували функцію календаря. Врешті, схожою були і ситуація із розписами у храмах. Це не були твори мистецтва чи свідчення рівня майстерності конкретного виконавця, як часто хочеться думати у наші дні. Настінні розписи храмів сприймалися наче продовження і вираження Священної Історії, були універсумом релігійних символів, що повсюди оточували тогочасну людину і визначали її картину світу. Й саме 11 вересня маємо нагоду спробувати об’єднати дві окреслені вище теми – мова про Усікновення голови Івана Хрестителя і дуже незвичайну інтерпретацію цього біблійного сюжету від Яна Генрика Розена, яку можна побачити на стіні вірменської катедри Успіння Пресвятої Богородиці у Львові.

Ян Генрик Розен і Львів

У 1925 році вірменський архієпископ Юзеф Теодорович побував на першій персональній виставці маловідомого на той момент художника Яна Генрика Розена у Варшаві. До творчості цього починаючого майстра церковному ієрарху порадили придивитися уважніше знайомі. Згадана виставка складалась із дванадцяти робіт, присвячених сценам із життя святих. Останні були намальовані Розеном під відчутним впливом “Золотої легенди” (“Legenda Aurea”) середньовічного мислителя й письменника Якова Ворагинського – найпопулярнішої впродовж тривалого часу збірки біблійних та апокрифічних переказів різного змісту і характеру.

Згадані роботи, як і підхід майстра загалом, дуже сподобалися архієпископу Теодоровичу. Він навіть придбав частину з експонованих робіт. Як наслідок, дещо пізніше Розена запросять працювати у львівську вірменську катедру, де саме тривали ремонтні роботи і був значний запит на талановитого митця задля оздоблення інтер’єрів. І Розен залишається вірним собі. У львівській святині місцевої вірменської громади він вдається до сміливих та самобутніх мистецьких інтерпретацій на тему сюжетів із тієї ж “Золотої легенди” Ворагінського, інших подібних праць, осмислює нетипові для християнської традиції сюжети. До прикладу, чого варті лише образи химерних створінь, яких можна бачити на стінах катедри. Останні ж – це саме персонажі середньовічного бестіарію, часто описувані Ворагінським у його легендарному збірнику.

Впливи і натхнення

Майже перед самим початком виконання Яном Генриком Розеном розписів у вірменській катедрі у Львові, світ побачило тритомне видання під назвою “Релігійне мистецтво Франції”. Автор останнього – це французький вчений Еміль Мале. Видання користувалося величезною популярністю у свій час. Черпав з нього натхнення, ідеї та сюжети для власних ідей, очевидно, також і Розен. Ян Генрик Розен загалом дуже цікавився середньовіччям, особливе захоплення, його пристрасть, це собор Паризької Богоматері, готичне мистецтво в цілому. Під час життя та навчання у Франції Ян Генрик Розен мав нагоду ближче познайомитись із середньовічним релігійним мистецтвом та символізмом.

Одне й інше було визначальними факторами творчості Розена.

Таким чином, є підстави вважати, що оздоблення і орнаменти французьких рукописів періоду пізнього середньовіччя і раннього модерну лягли в основу, мали значний вплив на стилістику й колористичну гаму, сюжетну канву, до яких вдавався Розен і його учні та послідовники.

Усікновення голови святого Іван Хреститель. Вірменська катедра

Напрацювання Яна Генрика Розена, його зацікавлення та авторський почерк чітко відчитуються у інтерпретації сюжету з усікновенням голови святого Івана Хрестителя, яку можна бачити на південній стіні вірменської катедри. Це монументальна, багатофігурна й надзвичайно сильна емоційно композиція, яка нікого не залишить байдужим. Передній її план насичений фігурами, барвами і пластикою, а задній план – це сцени з життя Івана Хрестителя, біблійні сюжети (“Таємна вечеря”) в вигляді графічних монохромних зображень. В центрі розпису бачимо обезголовлене тіло Івана Хрестителя. По ньому спікає кров, ноги підкошується, його тіло підтримують. Однак, руки, невідповідно для зображеного моменту, зведені вгору – наче для благословення. На місці голови можна спостерігати промінь світла, наче спалах.

Тіло Івана Хрестителя оточують фігури ясноволосих ангелів у розкішних шатах із серйозними й сконцентрованими обличчями. Один із них, власне, й підтримує тіло Івана Хрестителя, а інший – тримає тацю із головою святого. Є на розписі й сокира, якою відрубали голову Івану Хрестителю. Вона в руках ще одного ангела і є це символ мученицької смерті Іоанна Предтечі. Тіло Івана Хрестителя окутане в овечу шкуру, що є символом його аскетичного і пустельного життя. Праворуч можна розпізнати фігуру св. Єлизавети, матері Івана Хрестителя. Вона у зелено-синіх шатах і в оточенні учнів свого сина. З мукою та скорботою на обличчі, св. Єлизавета спостерігає за смертю свого сина (не була присутня насправді – Є. Г.). З іншого боку вирізняється постать Ірода.

Настінний розпис на сюжет усікновення голови святого Івана Хрестителя тісно переплетений із іншими просторовими і мистецькими рішеннями в інтер’єрах вірменської катедри у Львові. Скажімо, ця тема знаходить продовження і в вітражах, що над розписом, де можна відчитати сюжети “Хрещення Христа”, “Свідчення віри святого Івана Хрестителя у в’язниці” і “Усікновення голови святого Івана Хрестителя”.   

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з наступних джерел:

  1. Корань І. Розен. A rebours. Львівські таємниці Яна Генрика Розена та його розписів // Варіанти, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://varianty.lviv.ua/59699-rozen–rebours
  2. Хмарний О. Мовою символів інтер’єру вірменської катедри у Львові // Оселедець [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://oseledetsmagazine.com.ua
  3. Przedwojenne zdjęcia freskόw J. H. Rosena z katedry ormiańskiej we Lwowie // Aktualnośći, 2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.fundacjaormianska.pl/aktualnosci/przedwojenne-zdj-cia-freskow-j-h-rosena-z-katedry-ormia-skiej-we-lwowie/
  4. Smirnow J. Mozaiki Jόzefa Mehoffera i malowidła Jana Henryka Rosena w Katedrze Ormiańskiej we Lwowie // Culture.pl, 2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://culture.pl/pl/artykul/mozaiki-jozefa-mehoffera-i-malowidla-jana-henryka-rosena-w-katedrze-ormianskiej-we-lwowie