7 грудня у східній церковній традиції пригадуємо собі постать святої Катерини з Александрії. Український народ дуже любить цю святу, адже її ім’я є одним із найбільш популярних, також існує чимало звичаїв, яких дотримувались наші предки у цей день. Проте ми зосередимо увагу на поставі святої Катерини та її християнському подвигу, виокремивши її найважливіші риси, які, зрештою, відчинили їй двері до святості.
- Скромність. Родина святої Катерини була знатною та заможною. Її батько був знатним правителем у Александрії. Проте ні слава, ні багатство, ані краса не спокусили її. За таких умов Катерина була знатною панною з величезною кількістю шанувальників, проте для неї це все було зайвим. Свята вирішує достойно прожити власне життя, відмовляючись від всіх вигод.
- Чистота. Саме ім’я святої з грецької означає “чиста”. Мати святої була таємною християнкою. Одного разу вона відвела святу до старця, який порадив зберегти дівчині чистоту та охреститись. Опісля він вручив її ікону Богородиці із немовлям. Катерина довго молилась, і ось уві сні вона побачила, як немовля-Христос вручає їй перстень на знак духовних заручин.
- Мужність. Свята Катерина жила у часи язичницьких гульбищ, влаштованих імператорами. Під час цих дійств знищували християн. Одного разу Катерина виступила проти цього перед імператором Максиміаном, захищаючи своїх іновірців. Імператор, щоб підтримати власне рішення, представив 50 вчених мужів задля заперечення всього, що говорила знатна пані. Як свідчать передання всі ці мужі навернулись через слова святої, після чого імператор наказав вкинути їх у вогнище.
- Витривалість. Після виступів проти імператора Катерину піддали тортурам, а саме – колесували, проте свята незламно прийняла свою смерть.Коли вона спокійно підійшла до знаряддя страти, ангел розбив його на друзки. Тоді Катерина, підійшовши до місця страти, з глибокою вірою в Бога, сама поклала голову під меч ката. Із рани її замість крові витекло молоко.
- Молитва. Під час невимовних мук свята Катерина не проклинала ворогів, а навпаки молилася за них. Великі страждання Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августину, дружину Максиміана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали її страшні муки. Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Александрії туристам. Жителі Александрії, які вірили в розп’ятого Господа, встановили мармурову колону, на якій висікли голову Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі святого Савви.
Як свідчать перекази, мощі Великомучениці були далеко на Синайській горі. На високу гору Синай ці мощі могли покласти тільки Ангели. У храмі на горі Синай знаходяться мощі голови і лівої руки святої Катерини. Невелика мармурова рама стоїть у храмі праворуч престолу. Святу голову нареченої Христової покриває нині золотий вінець, а рука її прикрашена коштовними перснями.
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
