Заборона вступати до масонства підтверджена у відповіді Дикастерії доктрини віри від 13 листопада 2023 року за підписом Префекта кардинала Віктора Фернандеса, яку схвалив Папа Франциск.
Про це повідомляє офіційний сайт Ватикану.
Дикастерія відповіла на прохання преосвященного Хуліто Кортеса, Єпископа Думанґете на Філіппінах. Ієрарх, висвітливши із занепокоєнням ситуацію в його дієцезії, пов’язану з постійним збільшенням кількості вірних, які вписуються до масонства, попросив надати рекомендації, «як адекватно реагувати на цю реальність з пастирської точки зору, беручи до уваги також і доктринальні наслідки».
Щоб відповісти на це питання, Дикастерія вирішила залучити також Єпископську Конференцію Філіппін, «звертаючи увагу на необхідність реалізації скоординованої стратегії між окремими єпископами, яка передбачатиме два підходи». Перший стосується доктринального рівня: Дикастерія повторює, що «активне членство віруючого в масонстві заборонено через непримиренність між католицькою доктриною і масонством (див. Декларація Конгрегації доктрини віри 1983 року та Вказівки, опубліковані Єпископською конференцією в 2003 році)». Таким чином, пояснюється в заяві, «ті, хто формально і свідомо вступив до масонських лож і прийняв масонські принципи, підпадають під дію положень вищезгаданої Декларації. Ці заходи також застосовуються до священнослужителів, які приєдналися до масонства».
Другий підхід стосується душпастирського рівня: Дикастерія пропонує філіппінським єпископам «провести у всіх парафіях всенародну катехизацію про причини непримиренності між католицькою вірою і масонством». Врешті, єпископам Філіппін пропонується розглянути доцільність публічної заяви на цю тему.
Декларація від листопада 1983 року була опублікована напередодні набуття чинності нового Кодексу канонічного права, який прийшов на зміну Кодексу 1917 року. Серед нововведень, які були відзначені – одними – зі задоволенням, іншими – зі занепокоєнням – була відсутність прямого засудження масонства і відлучення від Церкви його прихильників, що було, натомість, присутнє в попередньому тексті. Декларація, підписана тодішнім префектом кардиналом Йозефом Ратцінгером і секретарем Конгрегації Жеромом Амером та схвалена Іваном Павлом ІІ, наголошувала, що католики, пов’язані з масонськими ложами, «перебувають у стані тяжкого гріха».
Насправді масонство було засуджено Церквою багато разів. Ось лише деякі з документів Учительства з цієї теми: апостольська конституція «In eminenti» Папи Климента XII (1738 рік); апостольська конституція Папи Пія VII «Ecclesiam a Jesu Christo» (1821); енцикліка «Mirari» Папи Григорія XVI (1832), кілька енциклік Пія IX. Нарешті, енцикліка Папи Лева XIII «Humanum Genus» 1884 року з підзаголовком «Засудження філософського релятивізму та моралі масонства». У цьому документі Папа зазначає, що в його епоху масонство «поширилося з неймовірною швидкістю і, проклавши собі зухвалістю та обманом шлях у всі цивільні сфери, набуло такої сили, ніби воно панує над державами». Лев XIII визначає головну мету масонів так: «Зруйнувати вщент весь релігійний і суспільний порядок, створений християнством, і створити свій порядок, надавши йому ім’я та підставу натуралізму».