У вівторок, 23 червня, у читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка відбувся перший захід з серії зустрічей «Знайомство з українською літературою: особистий досвід».
Про свій досвід як читача розповів літературознавець, перекладач, кандидат філологічних наук Ярема Іванович Кравець.
За словами Яреми Івановича, його читацька біографія розпочалося з «Букваря» старшого брата. У домі Кравців завжди була книга, тож майбутній перекладач швидко опанував і Шевченка, і Шашкевича. Згадав пан Ярема й улюблений дитячий журнал «Світ дитини», в якому демонстрували кращі здобутки світової та української літератури. Деякі поезії зі щомісячника літературознавець пам’ятає й досі! Перекладачеві дуже подобалися книги, зазначені у списку літератури обов’язкової для прочитання упродовж літа.
Разом з українськими авторами, Ярема Іванович пізнавав й світових класиків: Жуля Верна, Майн Ріда, Олександара Дюма та Віктора Гюго.
«Саме Віктор Гюго визначив мою подальшу долю, бо мені захотілося прочитати його в оригінальні, а не в перекладах. Тож я прийняв рішення піти вчитися на романську філологію у французький відділ» – розповідає Ярема Кравець.
Після творів Гюго майбутній перекладач взявся за тексти Гі де Мопассана, Проспера Меріме та інших. Літературознавець зазначив, що майже для усіх авторів, не залежно від століття чи країни, в якій вони творили, важливі духовні теми, у багатьох є твори релігійної тематики.
Під час особистої праці Ярема Кравець теж мав можливість працювати над текстами повязаними з релігійною тематикою. Зокрема, літературознавець згадав про переклад унікальної книги француза Кирила Королевського про Митрополита Андрея Шептицького, переклад якої минулого року презентувало видавництво «Свічадо» на Форумі видавців. Видання вважають найповнішою біографією митрополита Шептицького.
Гість зустрічі розповів також, про українську літературу у світовому контексті, зокрема зазначив, що французькомовне середовище знає про українську літературу. З 30-х років XIX століття було перекладено на французьку мову твори Миколи Гоголя, Марка Вовчка тощо. Звісно, французи найбільше знають про Тараса Шевченка та Лесю Українку. Надзвичайно мало сучаних творів прекладають та видають за кордоном. На жаль, немає спеціальної державної програми, яка б сприяла промоції вітчизняної літератури в інших країнах.
Співорганізатори зустрічі: релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова» у рамках реалізації ініціативи «ПРОчитання» та Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Нагадаємо, такі зустрічі з львівськими письменниками, які розповідатимуть не тільки про власні твори, а й ділитимуться враженнями від інших творів українських класичних та сучасних авторів, організатори планують проводити влітку та впродовж осені. Щоб потрапити на наступну зустріч слідкуйте за новинами на сайті velychlviv.com та у соцмережах.
Повязані записи
