Колоритні колядники із гуцульської Криворівні трембітають для львів’ян

1379307До Львова приїхали колядники із карпатського села Криворівня (Івано-Франківська обл.). Для львів’ян віншують, колядують і трембітають, як це робили упродовж сотень років їхні діди-прадіди. Така традиція збереглася лише де-не-де у Карпатах. Колядники з Криворівні уже дали три концерти у Львові і ще трембітатимуть сьогодні, 16 січня, у театрі імені Марії Заньковецької. Початок о 17.00 год.

«У себе, в Криворівні, ми 4 дні безперестанку колядували. Доносимо коляду навіть у дуже високі гори, високі полонини, де є кожна хата. І зараз приїхали подарувати цей наш різдвяний колорит, гуцульський настрій львів’янам», – одразу по приїзді розповів колядник Петро Марусяк.

У 80-х роках через заборону радянської влади ця традиція занепадала і могла вмерти, але молоді хлопці зібралися і встигли перейняти від дідусів обряд.

Відтоді щороку на Різдво сотні місцевих гуцулів діляться на ватаги, аби не оминути жодної хати, навіть там, де ніхто не живе.

У хаті, де ґазда приймає, колядують по 3 години, бо ж заспівати треба кожному члену родини, навіть тваринам.

«Є в нас коляди за померлих, є така, як «Дєкувати столови». Не називається, наприклад, дякувати господареві, що нас приймав, а ми дякуємо столові, у тому числі вже і господарю.  Потім, котрі господарі мають бджоли, то танцюємо для бджіл такий танець «Круглєк», – поділився колядник Василь Зеленчук.

На коляді з музичних інструментів обов’язковими є скрипка, трембіти і роги.

«Ріг був для зв’язку між людьми. Колись давно не було телефонів і люди використовували його, щоб давати знати, де вони є. А нині з допомогою рога ми сповіщаємо, що наближаємося до хати з колядою», – додав колядник Захар Кермощук.

Захар сам попросився до гурту колядників, бо, каже, це неймовірні емоції.

«У нас, в Криворівні, от як ми ходимо в гори, вершини, знаєте, такий краєвид. Подуєш в цей ріг і душі стає легко», – зізнався Захар Кермощук.

За матеріалами: zaxid.net