22 грудня Церква відзначає свято Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. Цей день наповнений великою Божою благодаттю, адже пізніше стара і неплідна жінка Анна народить дочку – Марію, яка стане Матір’ю Господа нашого Ісуса Христа. І саме Марія, отримавши радісну звістку від ангела Гавриїла, покірно сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк.1,38). Про історію свята Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці, про постать святої Анни, про те, у чому полягає приклад подружжя Йоакима та Анни для нас, про те, які духовні висновки пропонує нам цей день, у ексклюзивному інтерв’ю розповідає завідувач кафедри церковно-історичних та практичних дисциплін Львівської православної богословської академії ПЦУ протоієрей Петро Політило.
Отче, 22 грудня відзначаємо свято Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. Чому Церква дає нам до розгляду і почитання це свято?
Точний час встановлення святкування Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці нам невідомий, але, враховуючи те, що вже в VIII-IX століттях на свято пишуться твори (канон Андрія Критського, проповідь Георгія Нікомидійського, гомілії Йоанна Евбейського), то можемо сміливо казати, що свято має давнє походження. Візантійський імператор Мануїл I в 1166 році відніс свято до числа тих релігійних свят, в які заборонено працювати. Це свято крізь віки продовжує нагадувати нам про важливі речі: про те, що батьківство вимагає від нас благочестя та відповідальності; про те, що життя людське розпочинається не з моменту народження, а від самого зачаття, і про те, що над кожним з нас є дивний Промисел Божий, якому треба довіряти.
Чи можна сприймати це свято, як певне медичне диво, адже свята Анна вагітніє у дуже поважному віці, що з точки зору людськості дещо неможливо?
Безперечно. Похилий вік праведного подружжя показує, що народження у них дочки було дією особливого промислу Божого. У самому Зачатті та Народженні такої дочки була явлена і сила Божої благодаті, і честь народженої та гідність батьків; бо неплідній і старій жінці народити інакше неможливо, як за силою Божої благодаті: тут діє вже не природа, а Бог, який перемагає закони природи і знищує неплідність.
Впродовж церковного року ми багато згадуємо про Богородицю, однак, не так часто спогадуємо її матір – святу Анну. Що ми про неї знаємо?
Хоча в Святому Писанні нічого не сказано про матір Пресвятої Богородиці – Анну, все ж таки протоєвангеліє Якова, що належить до апокрифічних книг, подає нам деякі відомості. Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою дочкою священика Матфана з Віфлеєму, який походив з коліна Левіїного. Вона вийшла заміж за святого Йоакима, який був родом з Галії. Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих. Вона була бездітною, що вважалося ганьбою між людьми. Разом зі своїм побожним чоловіком Йоакимом вона наполегливо просила Бога у молитвах про потомство. У протоєвангелїї мовиться, що одного дня явився їй ангел Господній, який приніс радісну вістку від Бога: її молитва вислухана. Щаслива Анна відразу поспішила до Єрусалима, щоб скласти Богові свою сердечну подяку. Там вона зустрілася зі своїм чоловіком, який також мав вістку від Божого ангела. Щасливий для них день сповнення Божої обітниці настав 21 вересня. Праведне подружжя тримало на руках дитя, яким обдарував їх Господь після довголітнього чекання. Була це Марія, Мати Ісуса Христа. Праведна Анна упокоїлася у Господі ще перед Благовіщенням. Фактично вона була бабусею Ісуса Христа.
Разом із пресвятою Анною бачимо її чоловіка – Йоакима. У чому полягає приклад подружжя Йоакима та Анни для нас?
Святі праведні Йоаким та Анна є прикладом для християнської сім’ї, зразком подружньої вірності й любові, взаємної поваги та підтримки, благочестя та надії на Бога. Тому берімо приклад з праведних Богоотців, які не впадали у відчай, а пам’ятали, що Господь – Всемогутній. Тож і ми про це пам’ятаймо і покладаймося у своєму житті постійно на волю Божу. В наш час, коли ми відчуваємо проблему сім’ї, переживаємо моральний її занепад, варто було б звернути увагу на святих Йоакима та Анну, Яких Господь прославив, як подружжя, що подарувало світові Матір світу. Сучасне сімейне життя повинне бути благочесним, дбайливо береженим, як з боку чоловіка, так і з боку жінки. І якщо в житті сімейні проблеми тяжіють над подружжям, то слід їх переносити з терпінням, подібно до того, як це робили святі праведні Йоаким та Анна. До речі, Церква кожного дня після завершення богослужіння у відпусті просить для тих, хто виходить із храму, помилування і спасіння від Господа молитвами Богородиці і святих праведних Богоотців Йоакима і Анни.
Чому Церква подає нам це свято у плеяді передріздвяних свят? Які духовні висновки пропонує нам цей день?
Про це святий Іван Дамаскин говорить таке: «Годиться спершу приготувати палати, а тоді прийти цареві, годиться спершу на царський одр пелени виткати, а тоді царському народитися дитинчаті». Почала-бо нині Богові і Цареві нашому одушевлена будуватися палата, і одр, і місце, щоб вселилася Господня Його Слава, – Пречиста і Преблагословенна Діва Марія в утробі святої праведної Анни. Святих праведних Йоакима та Анну називають «Богоотцями», тому що вони є прямими предками Господа Ісуса Христа. Господь, який Втілився для спасіння роду людського, поступово підготовлював для Себе на землі Пречисту Матір свою – у вибраному потомстві Авраама, в царстві юдейському, в царському племені Давида, в покірливому і праведному сімействі Йоакима та Анни. Це свято є особливим для тих жінок, які у своїй утробі носять немовлят, а також і для всіх створених сімей, які прагнуть мати дітей. Воно показує приклад невпинної віри і безмежної надії на милість Божу. Як колись праведна Анна з Йоакимом просили у Бога про помилування, і Господь послав їм дитину, так само Господь не перестає діяти і сьогодні. Нині багато є свідчень, коли лікарі, дивлячись об’єктивно, дають сім’ям заключення про неплідність, але Господь являє чудо і посилає їм радість немовляти.
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
