Лікар, маляр і євангеліст. Святий Лука та Львів

Великим щастям і безцінною спадщиною для мешканців Львова та зацікавлених відвідувачів міста є багатоманіття історичних пам’яток, унікальних архітектурних, сакральних й культурних об’єктів. Значна кількість з таких, окрім нетипових будівельних ходів та рішень своїх талановитих авторів, відзначається непересічним вирішенням, декоруванням та оздобленням фасадів, інтер’єрів. Досить часто останнє стосується і біблійної тематики, епізодів із життя святих і ін. При цьому, це для нас такі витвори є, перш за все, перлинами архітектури, мистецтва та культури минулого. Для людей епох, у які вони були створені, ці зображення – це про повсякдення, перш за все. Й виконували вони декілька функцій водночас: про щось інформували чи щось засвідчували, на щось вказували, попереджали, оберігали і ін. Користуючись нагодою дня пам’яті апостола та євангеліста Луки (християни східного обряду вшановують святого Луку 31 жовтня), поговоримо детальніше про цього святого, опираючись на знакові архітектурні зразки на вулицях Львова.

Євангеліст Лука у Біблії та традиції

Святий апостол Лука був одним із євангелістів. Це надзвичайно цікава та знакова, але й не менш загадкова постать, про яку не так вже й багато інформації. Як вважається, походив він із Антіохії, за фахом був лікарем. До апостолів він приєднався вже після Розп’яття та Воскресіння Ісуса Христа і супроводжував, перебуваючи з тим навіть в ув’язненні, апостола Павла. Врешті, про святого Луку, як лікаря та співрозмовника, у своїх посланнях згадує саме апостол Павло.

Окрім укладення тексту Євангелія та книги Діянь апостолів, святому Луці приписують перше зображення Богородиці. Таким чином, він вважається ще й першим іконописцем. Його атрибутами є книга, приладдя художника чи лікаря, скальпель, сувій, образ чи статуя Богородиці, віл/бик.

Євангеліст Лука і Львів

Святий Лука лікар

Одну з перших аптек у Львові було відкрито у так званій “докторівській кам’яниці”. Остання мала таку назву, будучи власністю видатного фармацевта давнього Львова, аптекаря і особистого лікаря Яна ІІІ Собеського Мартіна Анчевського. Будинок, яким той володів, розташований на площі Ринок, а більшість мешканців та відвідувачів Львова знає його як “Чорна кам’яниця”. Той є зразком архітектури ренесансу (збудований у 1566 – 1589), а на його фасаді, між іншим, нібито також є фігурка патрона лікарів, святого апостола Луки. Принаймні, так вважала дослідниця історії Львова Луція Харевічева і з нею можна погодитися – адже цей дім у давнину належав лікарю.

Варто додати, що на фасаді цієї знакової для Львова кам’яниці святий Лука не один. Його супутники: це святий Станіслав Костка, святий Мартин – лицар, який віддає частину свого плаща жебраку, Богородиця з Ісусом на руках, а також – святий Ян з Дуклі.   

Святий Лука цеховик

Святий Лука, один із євангелістів, був також відомий в народній традиції як патрон та покровитель художників і лікарів. Прояви останнього можна віднайти і у Львові, на вулицях міста. При цьому, навіть на рівні досить цікавої, незвичної і екзотичної тематики. Цей святий вважався патроном львівського цеху малярів. Малярі наприкінці XVI століття могли похизуватися досить високим статусом в суспільстві. До прикладу, у міських документах, датованих згаданим часом, можна віднайти промовисті і переконливі означення про те, що дане мистецтво і заняття особливо гідне і шляхетне, оскільки “…через наслідування натури, служить релігії і є, скоріше, ділом духа, ніж діл людських…”.

Десь так, очевидно, думав і львівський римо-католицький архієпископ того часу Ян-Димітр Соліковський, який і заснував цех малярів у місті. Він був переконаний, що прекрасне має служити релігії. Тому усіляко сприяв, щоб у 1596 році малярі у Львові виокремились із цеху малярів, золотарів та конвисарів і сформували власну корпорацію. Це був перший самостійний цех малярів на сучасних українських теренах. Як вдячність за підтримку Соліковському, львівські малярі використали деякі елементи його герба при творенні власної емблеми. Загалом, львівський цех малярів був самостійною і самобутньою одиницею. Вони самі обирали керівника, цехмістра. Останнє, зазвичай, відбувалося 18 жовтня (на день святого Луки у західному обряді). Фрагмент скульптурного зображення святого Луки з бичком, який можна бачити над входом до будинку №22, що на вулиці Краківській у Львові, наштовхує на думку, що цей будинок у давнину міг належати львівському цеху малярів, бути у їхньому розпорядженні.  

Святий Лука митець

Ще одне скульптурне зображення святого Луки можна побачити на фасаді Палацу Мистецтв (вул. Коперника, 17). Як і сама споруда, скульптура на ній є порівняно молодою і відноситься, по суті, до наших днів. Львівський палац мистецтв було споруджено за проектом Василя Каменщика, який він розробив у 1987 році на замовлення міськвиконкому. Серед проектантів будівлі декілька архітекторів та інженерів, а фасад палацу мистецтв тоді прикрасили горельєфом із зображенням святого Луки авторства скульпторів Дмитра Крвавича, Миколи Посікіри і Любомира Яремчука.  

Дещо пізніше, у 2011 році, до фігури цього святого, яка на фасаді Львівського палацу мистецтв додали німб. Декількома роками по тому поруч із ним, зі сторони колишнього палацу Потоцьких, з’явилися ще й погруддя видатних діячів мистецтва та культури: Йогана Георга Пінзеля, Тараса Шевченка, Олександра Архипенка, Федора Сеньковича, Михайла Бойчука, Олекси Новаківського.     

P.S. Безумовно, що перерахованими вище згадками стосунок святого Луки до Львова не вичерпується. Даний список можна продовжувати. До прикладу, одне із найвідоміших та найстаріших друкованих видань Львова, “Апостол” 1574 року, ми також ідентифікуємо та розпізнаємо за гравюрою із зображенням євангеліста Луки. Врешті, фігура святого Луки часто з’являється в контексті розповідей про найстаріші ікони, які асоціюються із українськими територіями.    

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з наступних джерел:

  1. Гулюк Є. “Мовою фарб” вони говорили з Богом: кілька штрихів з життя львівських малярів // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/movoyu-farb-vony-hovoryly-z-bohom-kilka-shtryhiv-z-zhyttya-lvivskyh-malyariv/
  2. Іванишин М. Святі покровителі львівських кам’яниць // Фотографії старого Львова, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/svyati-pokrovyteli-lvivskyh-kam-yanyts/?fbclid=IwAR16hlSw0s2xGrVb9vizN86jZk78qY9N7vegcDkWgPKQ3hdKmXU3BqWQDbE
  3. Сьогодні відзначають празник Святого апостола і євангелиста Луки // Духовна велич Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://velychlviv.com/sogodni-vidznachayetsya-praznyk-svyatogo-apostola-i-yevangelista-luky/
  4. Lwόw. Ilustrowany przewodnik. – Lwόw: Wydawnictwo “Centrum Europy”, 2006. – S. 18.       

Фото з:                                                                                                                                     https://uk.wikipedia.org/

https://afishalviv.net/

https://photo-lviv.in.ua/

https://lv.ridna.ua/