Французький філософ і представник атеїстичного екзистенціалізму Жан-Поль Сартр наголошував: «У людини в душі діра розміром з Бога, і кожен заповнює її як може». Проте, з християнської точки зору ми розуміємо, що саме Бог заспокоює наші душі і серця, дарує їм гармонію і Любов, перед якими будь-які раціональні докази, твердження і заперечення безсилі. Саме ця радість причетності до чогось набагато більшого, аніж ти сам, відчуття себе захищеною дитиною Божою, примушуть зникнути усі наші страхи.
Літо – це чудовий час для відпочинку, зокрема духовного, для переосмислення орієнтирів та цілей свого життя, для щирого діалогу з Богом, який проявляється у молитві, що може руйнувати будь-які мури тривожності сірих буднів.
У цьому матеріалі зібрані розповіді молодих людей різних професій, конфесій та соціальних станів, які поділились своїми планами на літо, своїми думками про нашу країну та надіями на добре, нічим не заплямоване майбутнє і непорушну віру в Господні мудрість та Любов.
Іванна Лаврик, журналіст ТРК «Львівська хвиля»: «Війна на Донбасі суттєво відкоригувала мій цьогорічний сценарій літнього відпочинку. Якщо раніше спекотна пора не обходилася без моря чи Карпатських гір, то тепер все по-іншому. Я, зокрема, вирішила відмовитися від будь-яких літніх атракцій, а «підзарядку» намагаюся знайти у духовності. Тому читаю релігійну літературу, ходжу на Літургії, молюся. На жаль, через роботу не вдалося долучитися до прощі до Більшівців, але сподіваюсь у наступні роки взяти участь у цьому паломництві. Також дуже мрію побувати на молитві під час зустрічі молоді у Тезе. Переконана, якщо українці щиро молитимуться за припинення збройного конфлікту, – в нашій державі настане нове життя – мирне».
Марія Гаврилишин, історик: «Звичайно, духовний відпочинок дуже важливий. І, мабуть, найкращим єднанням з Богом за тих умов, до яких потрапила наша держава, є допомога ближньому. Тепер, коли більше вільного часу, кожен може допомогти волонтерам чи відвідати поранених. А щодо відпочинку, то як на мене, – головне, аби він не був пасивним. Найкращий відпочинок – це подорож. В подорожах найліпше пізнавати самого себе, своє серце і цілий світ».
Роксолана Зарицька, викладач економічних дисциплін: «Літо – час для відпочинку, як тілесного так і духовного. Попри те, що ми, плануючи відпочинок, намагаємося змінити звичне наше місце перебування і оточення, не варто, на мою думку, «відпочивати від Бога». Не потрібно дистанціюватися від відвідування Літургії та щоденних молитов. Відпочинок потрібно провадити в молитовному єднанні з нашим Отцем, а також не забувати, що, на жаль, є ті, хто не відпочиває, а стереже наш відпочинок і кордони нашої держави. За них потрібно також молитися. Така молитва може провадитися в спеціальних тематичних релігійних таборах, а також самостійно організованому відпочинку. На мою думку, це не так важливо. Важливе налаштування на відпочинок і його духовну складову».
Святослав Мотрен, політолог: «Духовні віднови нині, безперечно, дуже потрібні. І не лише для себе, стабілізації свого приватного психологічно-емоційного стану, а й для внеску, зі свого боку, до державного заспокоєння, суспільного умиротворення. У зв’язку з наявними політичними реаліями (кризою довіри до влади, непевністю, невідповідністю сподіванням), економічною ситуацією, війною на сході України, а останніми днями ще й загостренням досі мирного побутового становища на Закарпатті, люди переживають неперервний стрес, енергетичне виснаження, що призводить до нервових розладів, внутрішнього розбалансування і, як наслідок, втрати особистого здоров’я та міжособистісного порозуміння. Це вимагає посиленого плекання власної духовної цілісності, віднайдення у собі джерел святості, долучення через приватну молитву до спільних пошуків миру, єдності, гармонійного співіснування разом зі своєю спільнотою. Саме внутрішньою творчою роботою, на мою думку, можна скоректувати негативні поточні вияви.
Особисто я вірю у існування певного трансцендентного виміру, в якому зливаються індивідуальні ментальні потоки. Якщо людина мислить про щось добре, світле, мудре, це обов’язково їй буде дане. Особливо коли свої помисли, очікування вона підкріплює достойною моральною поставою. Отриману в такий спосіб благодать, як відомо, неможливо вмістити суто в собі, затаїти в душевній комірчині: чим більше ти її назбируєш, генеруєш, тим більше вона розноситься за твої персональні межі, шириться навкруги.
Востаннє, коли мені випадали вільні дні, я проводив їх в горах, де, як на мене, краще вдається зібратися з думками, усвідомити, що зробив правильно, а що ні. Також в горах легше розпізнати своє життєве покликання, так як перебуваючи на їхній височині, за словами Івана Павла ІІ, ти перебуваєш ближче до Бога».
Оксана Гошовська, вчитель англійської мови: «Я вважаю, що духовний відпочинок надзвичайно важливий для кожної людини. В цей час ми прагнемо відновити свої моральні сили і побути наодинці з Богом. У мене є одна мрія, яку я сподіваюсь втілити вже наступного року, а саме – поїздка до паломницького центру в Ла-Салетт (Франція), щоб виконувати волонтерську роботу. Приділити час духовним роздумам і в тиші спостерігати красу Альп. Хотілось би побувати у святих місцях, які сповнені Божої благодаті».
Протоієрей Назарій Лозинський, викладач Львівської православної богословської академії УПЦ КП, благочинний академічного храму Святителя Іоана Золотоустого: «Проводити час у єднанні з Богом потрібно постійно. Єдність із Богом – це запорука доброго і щасливого життя людини на землі, а, відповідно, і блаженного перебування у вічності. Про єдність із Богом, а точніше перебування в Бозі і перебування Бога в нас говорив Христос Спаситель в контексті Євхаристії: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той в Мені перебуває і Я в ньому». Для християнина немає більшого щастя, ніж така єдність. Бо наслідком цієї єдності є воскресіння з мертвих і вічне блаженне життя. Це евентуально ідеальний стан перебування християнина. «Бо вже не я живу, але живе в мені Христос»,- так можна повторити за апостолом Павлом. А тепер подумаймо собі, чи лише літо – це час для єдності з Богом? Риторичне питання… Думаю, що суть в іншому. Наскільки важливо свій відпочинок (і не має значення пора року) узгоджувати із життям в Христі. Ось це буде правильний хід думок. Відпочинок потрібно провести так, щоб максимально не допустити віддалення від Бога. А це можливо лише шляхом розуміння присутності Христа біля нас і в нас. Якщо це відпочинок зі сім’єю, то слід приділити більше уваги тим, кому не можемо приділяти її достатньо поза відпусткою, якщо це відпочинок на самоті, то слід приділяти більше уваги спілкуванню із Богом всередині свого серця, заглянути в себе, віднайти там бруд і сміття (без цього не буває) і очиститись у спілкуванні з Богом. Зробити таке собі генеральне прибирання душі совістю. А це неможливо, у свою чергу, без молитви. До того ж, вона має бути не лише за себе, але за усіх, кого згадає наше серце. Особливо слід підносити молитву тепер за тих, хто оберігає і захищає нашу землю (хоч це слід робити і поза відпустками і відпочинками). Якщо говорити про мене, то я дуже люблю пасивний відпочинок. Десь на природі, сісти в кріслі з книжкою в руках і насолоджуватись спокоєм. Саме там (в горах, в лісі…) маю можливість подумати, осмислити, видати нові думки, ідеї. Врешті, поговорити без зайвих свідків із Богом. Читаю на відпочинку, здебільшого, класику або звичайну світську літературу. Адже, працюючи викладачем духовної академії, протягом цілого року читаю святоотцівську і богословську літературу. Тому на відпочинку її не читаю. Розум теж має відпочиватиJ Мирянам ж, навпаки, на відпочинку раджу читати саме духовну літературу».
Лідія Батіг
Повязані записи
