З початком Великого посту Церква входить у простір особливих богослужень, що якнайкраще супроводжують людину в дорозі Чотиридесятниці. Одним із таких богослужень є Літургія Передосвячених Дарів – унікальна Великопосна Служба.
Літургія Передосвячених Дарів, або Літургія Ранішосвячених Дарів (грец. Λειτουργία Προηγιασμένων Τιμίων Δώρων), також Літургія Григорія Двоєслова — Літургія, під час якої пропонуються для причастя Святі Дари, освячені на попередній повній літургії за чином Василія Великого або Івана Златоустого, і зберігаються на престолі або (рідше) на жертовнику. Замінює собою повну євхаристійну Літургію в будні дні Великого посту (а в давнину — і в деякі інші дні).
Детально про Літургію Передосвячених Дарів читайте більше: Що потрібно знати про Літургію Передосвячених Дарів
Літургія Передосвячених Дарів у часі Чотиридесятниці стає певною альтернативою Літургії Івана Золотоустого, яку за уставом не мали би звершувати в будні Посту. Втім, парафії часто зберігають у своєму розкладі Літургію Золотоустого – натомість, Літургія Передосвячених Дарів є радше винятком для середи і п’ятниці. Йдеться про пасторальну потребу – і певну традицію, за якою люди практикують щоденне Причастя. Проте Великий піст, що за характером є алітургійним, тобто обмеженим у звершенні Літургій, пропонує не просто альтернативу Служби, а й момент призадуми. По-перше, його алітургійність покликана дати вірним можливість задуматись над цінністю Євхаристії – і «скучити» за нею. Щонайкраще це передає саме перший тиждень Посту. Тоді Літургія Передосвячених Дарів є не лише моментом причащання – а справжньою радістю зустрічі з Богом.
Також читайте: «…Ось-бо входить Цар Слави…»
Окрім «практичної» потреби ця Літургія має ще й колосальне духовне значення: вона є надзвичайно милозвучним, красивим богослуженням, що структурно поєднує Вечірню та Літургію. До речі, саме тому Літургію Передосвячених Дарів звершують увечері, хоч цієї традиції не завжди дотримуються. Наповнена текстами псалмів, старозавітніх писань та чудовими піснеспівами, ця Літургія є справжньою перлиною літургійного року. Вона дозволяє по-новому відчути дух церковного богослуження, дещо по-іншому розставляє акценти, до яких звикаєш у щоденних Літургіях. Її атмосфера, як загалом дух Великопосних богослужень, промовляє до глибокого переосмислення свого життя – і покаяння.
Також читайте: Відчуття «тихого світла»
Великий піст, усупереч стереотипам, не є часом повсякчасного страждання. Можливо, великі випробування, які спіткали Україну через повномасштабну російську агресію, змінили фокус розуміння посту як такого. А тим часом піст не даремно вважають ліками – при чому, як тілесними, так і духовними. Особистий тілесний подвиг дає тобі зрозуміти власні можливості та слабкості. Духовна праця зціляє дух, оздоровлює зсередини. А в лихолітті війни ще чіткіше проявляється цілительна місія Посту, особливо – Чотиридесятниці; і вона стає простором радості, умиротворення й довіри, навіть у горнилі боротьби.
Також читайте: Радощі «духовної весни»
Нерозривно пов’язане із Літургією Передосвячених Дарів інше богослуження – сорокоусти. Так називають Чин парастасу, який в час Посту звершують у храмах. Узагалі весь час Святої і Великої Чотиридесятниці присвячений вселенському поминанню померлих. Тож ці богослуження по-особливому гуртують парафіяльну спільноту і є чкдовою нагодою жертвою власного Посту послужити нашим померлим близьким.
Більше про сорокоусти читайте: Що таке сорокоуст і як його подавати?
Літургія Передосвячених Дарів – незвичайне богослуження. Навіть практикуючі християни не завжди до кінця розуміють його, або сприймають дещо формально, пов’язуючи із кількістю поклонів чи окремими обрядовими елементами. Але нею Великий піст дарує особливу можливість зануритися у скарбницю спадку Церкви, духовно оздоровитися і заново побачити власний досвід церковного життя. Тож саме в часі Чотиридесятниці важливо не втратити цієї можливості – тільки з нею можна пройти шлях Посту справді гідно, плідно й щасливо.
Підготувала Марія Цьомик
Повязані записи
