7 листопада 2022 року спільнота львівської середньої загальноосвітньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича вшанувала пам’ять свого патрона з нагоди 211-ї річниці з дня його народження.
У день пам’яті святого мученика Маркіяна учні десятих класів школи разом з учителями відвідали каплицю Святого Духа та пам’ятник о. Маркіянові Шашкевичу на вулиці Коперника, де разом із адміністратором парафії Святого Духа УГКЦ о. Павлом Дроздяком заспівали гімн школи та Державний Гімн України, урочисто поклали квіти і помолилися за всіх військовослужбовців, що боронять незалежність і свободу нашої держави.
«Це був унікальний чоловік, якому не була байдужа доля українського народу чи тогочасної української держави. Фактично вона була під окупацією. Багато хто насаджував зовсім інші цінності, ідеали», – у слові до учнів зауважив о. Павло Дроздяк. «Цікаво, що Господь покликав до життя особу, яка прожила лише 31 рік – і ці роки були надзвичайними. Надзвичайними в тому, що йому не було байдуже». Отець Павло окреслив життєвий шлях Маркіяна Шашкевича, який з великою наснагою здобував філософські й теологічні студії попри численні перешкоди. Надзвичайно сміливим кроком стало перше виголошення проповіді українською мовою, яке Шашкевич здійснив 14 жовтня 1836 року в Соборі святого Юра, а також видання – попри заборони, а пізніше – конфіскації та знищення – у 1838 році альманаху «Русалка Дністрова».
Читайте також: 14 жовтня 1836 року у Львові вперше прозвучала проповідь українською мовою
«У світлі війни, яка зараз відбувається в нашій державі, ми маємо також мати відповідальність за свою державу. Ця відповідальність відбувається на різних рівнях. Зараз це є навчальний рівень, тому що ви є молоде покоління, і вам, без сумніву, не має бути байдужа доля українського народу. Вам не має бути байдуже, якою мовою ви спілкуєтеся. Вам не має бути байдуже, до якої церкви ходити. Вам не має бути байдужа доля героїв, які віддають своє життя за цей синьо-жовтий стяг, який для нас є символом нашої великої боротьби і нашої державності», – наголосив о. Павло Дроздяк, заохотивши учнів брати приклад із о. Маркіяна Шашкевича у своєму навчанні і ніколи не бути байдужими. «Отець Маркіян Шашкевич – живий, творчий, він продовжує творити через покоління».
Місце вшанування пам’яті о. Маркіяна Шашкевича особливе, адже Святодухівська дзвіниця – це вежа, що вціліла після бомбардування Львова у Другій світовій війні, в часі якого було зруйновано храм Святого Духа семінарії, де навчався майбутній просвітитель Галичини. Тут також діє музей «Русалки Дністрової». Трохи вище на вулиці Коперника розташований храм святого Лазаря, де Шашкевич певний час працював, щоб забезпечити своє навчання.
Пізніше учні також побували і помолились у каплиці Святого Духа, де з червня відновлено літургійне служіння і щонеділі звершують Божественну Літургію.
Читайте також: “Перший русин у Галичині, який пройнявся ідеєю національності”. До річниці від Дня народження Маркіяна Шашкевича
«Кожного року така традиція є у школі, що ми з нашим прапором приходимо на день уродин до пам’ятника Маркіяна Шашкевича сюди, біля каплиці Святого Духа, а на день смерті відвідуємо його могилу на Личаківському цвинтарі», – розповіла у коментарі «Духовній величі Львова» Ольга Філіпішин, директорка СЗШ № 34 імені Маркіяна Шашкевича. «Раніше ми приходили самостійно – покладали квіти, співали гімн школи, а тепер маємо можливість ще й помолитися і подякувати отцю Маркіяну за те, що він нас провадить по житті».
Для спільноти школи, зокрема для молоді, наголосила пані Ольга, Маркіян Шашкевич є великим прикладом: «Власне для нашого покоління, для нашої школи, в якій є дуже великий дух Маркіяна Шашкевича, він є таким гарним, яскравим прикладом, як треба любити свій край, любити свою мову – і безстрашно, нічого не боятися. Наш український народ зараз виборює оце право на життя і нічого не боїться – не боїться залишитись без світла, без води, але боїться залишитись без своєї землі».
У школі, зауважила директорка, після попередніх реконструкцій не функціонує музей о. Маркіяна Шашкевича, тому зараз колектив ставить за мету якнайшвидше відновити його діяльність, зокрема і доповнивши за можливості новими експонатами. Крім того, цей музей має бути інтерактивним, щоби зацікавити дітей, відвідувачів, розкрити і візуалізувати постать Шашкевича, показати актуальність цієї постаті в сьогоденні.
Маркіян Шашкевич – український (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини, священник УГКЦ. Зачинатель нової української літератури в Галичині, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший у нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Народився 6 листопада 1811 року в с. Підлисся на Золочівщині. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі та домініканській гімназії у Львові, Бережанській гімназії, був вільним слухачем Львівського університету; пізніше навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа, яку закінчив у 1838 році. Очолив «Руську трійцю» – галицьке літературне угруповання, що з кінця 1820-х років розпочало на західно-українських землях національно-культурне відродження; ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською, під час навчання в семінарії вперше виголосив публічну проповідь українською мовою. Після священничого рукоположення служив на парафіях Львівщини – в Гумничах, Нестаничах, згодом – Новосілках, де 7 червня 1843 року відійшов до вічності, хворіючи на туберкульоз. Творча спадщина Шашкевича – прозові та поетичні твори, переклади і наукові статті. А також – ідеї української державності. що не втрачають актуальності і в наш час.
Підготувала Марія Цьомик
Повязані записи
