Любі друзі, читачі нашого сайту та просто усі хороші люди!
Наближаються найрадісніші свята року – різдвяні дні, які дарують нам надію на краще життя, віру в справедливість і сили боротись за своє щастя. Завтра ми відзначатимемо свято, яке було символом нашого дитинства – День святого Миколая!
Незважаючи на те, що з кожним роком ми стаємо дорослішими, а наші проблеми та турботи ще похмурішими, пропоную на ці неперевершені 24 години згадати, хто ми насправді. Згадати, що усе зло і ницість, які нас оточують, – тимчасові, а та щирість, яку ми випромінюємо, – нетлінна. Згадати, що ми сильніші навіть за найкритичніші обставини, що ніколи не будемо самотніми. Навіть тоді, коли від нас відвернеться цілий світ, завжди знайдеться той, хто підтримає шалений бунт нашого духу, який не вписується в стереотипи класичної суспільної думки.
Бажаю нам навчитися викорінювати із пам’яті моторошну ностальгію, а із своєї душі – злість та ненависть. Бажаю не дарувати нашу любов тим, хто нею нехтує, і навчитись відпускати без жодних образ тих, у кого серце з каменю.
Головна героїня книги «Аліса в країні чудес» часто повторювала: «Сльозами бій не виграєш», а я раджу не соромитися своїх сліз, бо вони можуть розтопити чиюсь кригу. Раджу ніколи не соромитись й себе і своїх почуттів, бути романтиком, коли доля підсовує найбільш реалістичний сценарій для вашого фільму.
Прошу вас ніколи не зраджувати самих себе, бо, йдучи чужим шляхом, ви ніколи не будете щасливими. А, обравши компроміс із своєю совістю заради комфорту, ніколи не пізнаєте прекрасних небезпек, які чекають на вас на шляху до власної мрії.
Ніколи нічого не бійтесь, бо, як казав милий щурик із мультика «Рататуй»: «Тільки безстрашні можуть стати великими».
Зичу всім чудового настрою і Божого благословення. Не забувайте не втрачати пильність, бо, занадто переймаючись сіро-буденними негараздами, можете й не помітити, як ваша доля пройде повз вас. Залишайтесь білими та пухнастими, навіть якщо цілий світ навколо сповнений бруду і розпачу. І тоді святий Миколай обов’язково не забуде принести вам подарунки!
З любов’ю,
Лідія Батіг
Повязані записи
