8 січня – Собор Пресвятої Богородиці. Сьогодні Церква також вшановує пам’ять святого Йосифа Обручника. У Євангелії від Матея ми читаємо про те, як ангел Господній з’явився у сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити» (Мт.2,13). Довірившись Богу, Йосиф робить так, як звелів ангел. Сьогодні святий Йосиф і Пресвята Діва Марія постають перед нами, як найкращий приклад для християнської родини. Про те, що ми повинні робити, щоб не стати цими «сучасними іродами», про Йосифа Обручника, як приклад християнського батьківства, про те, як важливо чоловікам шанувати та любити своїх жінок так, як святий Йосиф шанував і любив Пречисту Діву, розповідає парох парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Андрій Корчагін:
«Христос Рождається! Дорогі брати і сестри! У Слові Божому ми читаємо про двох чоловіків. Один із них – цар Ірод – людина жорстока, самолюбива, грошолюбива, амбітна, егоїстична. Через жорстокість його серця його ж посіпаки змушені були йти на вбивство невинних вифлеємських дітей – хлопчиків, які мали два роки і менше. Вбиваючи цих дітей, вони виконують цей злочинний наказ. Вони приносили неймовірні страждання також і їхнім батькам, наводили страх на околиці Вифлеєму. Важливо докладати всіх зусиль, щоб ніхто з нас не став Іродом, щоб ніхто з нас не виконував злочинних наказів, не залежно від того, хто і де працює, не залежно від того, яке становище займає у суспільстві. Ми можемо бути Іродом щодо підлеглих на роботі, вдома, в транспорті. Будучи людьми жорстокими, черствими, злими, егоїстичними, ми станемо «іродами». Такими «іродами» щодо найріднішої людини, любі браття і сестри, ми можемо бути навіть вдома. І тому мусимо докладати зусиль, щоби справді думати над тим, чи я часом не є цим «іродом» для когось, чи я не чиню комусь зла. Я є «іродом», якщо через мене хтось несправедливо плаче.
Ісус Христос каже: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт.25,40). І брати найменші Ісусові – це кожна людина, яка невинно страждає і плаче через когось. Ми будемо гірко плакати через кожне зло, яке комусь вчинили. Ми будемо плакати, якщо не покаємося і не навернемося до Господа, Який любить, Який вчить прощати, Який вчить бути милосердними. І тому Церква, любі браття і сестри, – це не зібрання святих. Церква – свята, але всі ми є грішні. Кожен з нас, зранений різного роду гріхами, приходить сюди. Адже існує сила силенна гріхів, які ми вчиняємо, не усвідомлюючи цього. Тому перше важливе завдання – навчитися бути відповідальними, навчитися серйозно ставитися до Слова Божого, яке священник читає з амвону, навчитися відповідально слухати проповідь священника, адже він говорить не від свого імені, але проголошує Божу правду. І коли людина відповідально слухає Слово Боже, тоді вона усвідомлює силу силенну своїх духовних ран. Людина, єднаючись з Господом у Таїнствах Сповіді і Пресвятої Євхаристії, щораз, то краще бачить свої немочі. Людина бачить те, наскільки вона є немічною і грішною, злою і егоїстичною. І в Церкві людина аналізує своє життя, бажаючи стати кращою. У Церкві людина працює над собою, молиться, сповідається. Адже тільки тоді вона переображується, змінюється, стає кращою, стає такою, якою її хоче бачити Господь.
На противагу злому і жорстокому Іроду ми бачимо святого Йосифа – чоловіка, який щиро вірив в Бога. Він був людиною, яка мало говорила, але, яка чула голос ангелів, яких Бог посилав до нього. Йосиф виконував все те, що доручало йому небо. Бог вибрав його собі за опікуна, тому що покладав на нього надію. Він був людиною, на яку можна було покластися. Святий Йосиф є прикладом для кожного чоловіка. Дорогі браття, ми з вами маємо бути чоловіками, на яких можна покластися. Другий момент – Йосиф двадцять чотири на сім опікувався Ісусом і Пречистою Дівою Марією. Він завжди оберігав Ісуса і Марію. Він завжди був з ними. Йосиф був добрим, мудрим, молитовним. Він робив все, щоб зберегти життя маленькому Ісусу та його Матері. Отже, ми бачимо Ірода і святого Йосифа. У своєму житті кожен з нас буде мати дуже багато різних ситуацій, в яких ми зможемо вчинити, як Ірод, або, як святий Йосиф. Тому завжди молімося до Господа, щоб Він був з нами у хвилини спокуси, щоб Він разом із святим Йосифом і Пречистою Матір’ю допомагав нам робити правильні рішення».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
