«Величаємо тебе, життєдавче Христе, що за нас учора розп’явся, і у гріб поклався, і оживляєш ти преславно мертвих». (Статія перша на Єрусалимській утрені)
Єрусалимська Утреня – особливе моління, що служиться над виставленою для почитання плащаницею Господньою, в яку після смерті на хресті було обгорнуто тіло Ісуса Христа і символізує плач над померлим і споглядання його смерті. Про його особливість, традицію та піснеспіви, а також досвід виконання камерним хором “Аксіос” храму святого Архистратига Михаїла при монастирі Студійського уставу у м. Львові розмовляємо в ексклюзивній розмові з керівником хору п. Мартою Карапінкою.
Марто, що таке Єрусалимська Утреня?
Єрусалимська утреня – це особливе богослужіння, зрештою, як і всі богослужіння пасхального тридення; одне з найгарніших та найчуттєвіших в нашому обряді. Це заупокійна молитва, чування над гробом померлого Спасителя. Тексти цієї служби наповнені глибоким розумінням величі Христової жертви і Його сили, а разом з тим в ній вже чуємо передвіщення пасхальної радості. Ми оплакуємо Христа померлого і очікуємо Його прослави у Воскресінні.
Коли Церква її звершує?
Зараз традиція склалася так, що ми молимося Єрусалимську Утреню в Страсну П’ятницю по обіді. Хоча сама назва – Утреня, – вказує, що вона мала б служитися зранку, а саме зранку у Велику Суботу.
В чому особливість піснеспівів Єрусалимської Утрені?
Кожен, хто був колись на чині Парастасу, почує тут знайомі тексти. Адже на початку Утрені читається 118 псалом, який також читається на Парастасі. Для багатьох він напевне асоціюється з похороном та смертю, а мені завжди приносить радість. 118 псалом є одним з моїх найулюбленіших, бо весь наповнений любов’ю до Бога та Його заповідей. Але тут до нього додаються особливі тексти похвали, подиву, жахання, співчуття та печалі всього творіння, яке бачить смерть свого Спасителя. 176 стихів псалма разом з цими похвалами розділені на три стації. Вслухаючись в текст ми можемо прослідкувати, як настрій від скорботного та оплакуючого змінюється на прославу Христа, який сходить до Аду та перемагає смерть. А в кінці вже чуємо передвіщення радості Воскресіння.
Особливої уваги заслуговує Канон на Утреній Великої суботи. Глибина його текстів, які також описують страждання Спасителя та зішестя до Аду, проникають до глибини серця. Кульмінацією ж стає 9 пісня, побудована, наче розмова Христа зі Своєю Матір’ю, яка страждає разом з Ним, але вже очікує воскресіння Свого Сина.
Загалом всі піснеспіви Єрусалимської Утрені поєднують в собі співстраждання, оплакування та прославу померлого Христа з передсмаком та очікуванням чуда Його Воскресіння.
Звідки традиція цієї Утрені походить історично?
Всі богослужіння пасхального тридення є дуже давніми і, наскільки я знаю, виникли у IV столітті в Єрусалимі. Можливо саме тому ця Утреня називається Єрусалимською.
Скільки часу вона триває?
Великою мірою це залежить від того як і які наспіви співати. Ми молимось десь 3,5 години. Але це йде мова про повну Утреню без скорочень. Так моляться монахи-студити і ми разом з ними, адже співаємо в монастирському храмі.
Як християнину налаштувати струни своєї душі на Єрусалимську утреню?
Не знаю чи можна говорити про пережиття Єрусалимської утрені відірвано від контексту богослужінь Страсної седмиці. Адже всі вони поєднані в одне і послідовно приводять нас до радості Христового Воскресіння. Напевне, щоб добре розуміти що саме відбувається на цьому богослужінні, треба перед тим пройти з Христом всі події, починаючи з Тайної Вечері. Молитися з ним в Гетсиманському саду, пережити приниження суду, відречення Петра, ніч в темниці, Його самотність, дорогу на Голготу і принизливу смерть на Хресті. Лише бувши поряд з Христом у тому всьому можна справді гідно налаштуватися на чування біля Його гробу.
Яким чином її правильно пережити?
Як я сказала вище, варта молитовно готуватися протягом всього тижня, а ще краще протягом всього Великого Посту. Щодо певних практичних речей, то так само, як і для будь-якого іншого богослужіння, потрібна зосередженість. Добре мати перед очима текст, який варта переглянути перед початком, щоб розуміти структуру богослужіння і певним чином бути готовим до того, що відбуватиметься. Також для багатьох людей останні дні Страсного тижня – це час інтенсивних приготувань до свят – прибирання, випікання пасок… То ж варта заздалегідь спланувати свою роботу так, щоб встигнути все зробити, і щоб під час молитви нас якомога менше турбували думки про побутові речі.
Цей рік для нас всіх є особливим, бо переживаємо піст, Страсний тиждень та Великдень в умовах карантину. Для мене особисто це велике благословення. Незважаючи на те, що працюю віддалено з дому, все ж маю можливість брати участь у молитві Церкви і у всіх богослужіннях. А, крім того, ще й окремо роздумати над текстами цих богослужінь. Обмеження в русі та спілкуванні дали тишу та зосередження, дозволили глибше переживати все, що відбувається в Літургійному житті.
Які Ваші особисті пережиття від Єрусалимської Утрені?
Бачите, коли говорити про особисті пережиття богослужінь, які ми з хором співаємо, то мушу визнати, що не завжди вдається пережити їх так глибоко, як би хотілося. Служіння співом – це відповідальність. Треба пильнувати багато речей, думати про якісь організаційні моменти, про якість й інші моменти. Особливо це стосується таких богослужінь як Канон Андрея Критського, Єрусалимська Утреня чи Пасхальна Утреня, що служаться раз в році. Звісно, ми стараємося бути зосередженими та молитися, бо пам’ятаємо, що від якості нашого співу, впорядкованості думок та налаштування наших сердець великою мірою залежить чи промовлять співані нами слова до тих, хто присутній на богослужінні. Великою благодаттю є те, що маємо можливість бути з цим чи іншим богослужінням більше, ніж інші, адже треба певного часу і певної кількості репетицій, щоб гідно приготуватися до співслужіння. І саме в процесі вивчення тексти глибоко промовлять. Адже ми часто обговорюємо їх з хористами, ділимося тим, що нас торкає. Хоча глибина Єрусалимської Утрені настільки велика, що жодні турботи чи хвилювання не можуть затьмарити усвідомлення того, що Христос зробив задля мене особисто. Кожне слово викликає зворушення і наповнює вдячністю.
Який Ваш улюблений піснеспів?
О, на це питання важко відповісти, бо в Єрусалимській Утрені люблю все. Знаєте, це те відчуття, коли ти 3,5 години співаєш, молишся, і ніби втомлений. А коли закінчується, то дуже шкода, що вже по всьому. Але з найбільшим трепетом я чекаю ірмосу 9 пісні Канону «Не ридай мене Мати». Тут Христос зі всією синівською любов’ю, яку тільки можна уявити, заспокоює Свою Матір та втішає всіх нас обіцянкою Свого Воскресіння. Також дуже особливою для мене є стихира “Прийдіте ублажим Йосифа”. В ній чуємо про зраду Юди, крик невимовного болю Богородиці. У ній ми віддаємо поклін стражданням Христа та Його Воскресінню. Мелодика цієї стихири особливо підкреслює і доповнює все, що в ній переживаємо.
Як і де Ви навчалися її виконувати?
Назагал період Великого Посту для церковного хору дуже насичений і складний. Ми співаємо Канон Андрея Критського, щоп’ятниці Літургію Передосвячених Дарів, звичайно, недільну Літургію. Також треба готуватися до Страсного тижня та Великодня. Тож, щоб все встигнути, папки з Єрусалимською Утренею йдуть в роботу відразу з настанням посту.
Алгоритм майже завжди той самий. Перед тим, як до праці візьметься весь хор, треба попрацювати диригенту. Спершу треба зрозуміти що це за богослужіння, його структуру і що саме має співати хор.
Напевне найважча справа – пошук нот. Оскільки треба підібрати всі частини богослужіння так, що вони підходили за стилем. Особливість нашої церкви і хору в тому, що майже всі богослужіння ми молимося церковнослов’янською мовою. І це дещо ускладнює добір репертуару. Багато творів доводиться адаптовувати самій.
Далі розучуємо з хористами. Спершу окремими партіями, а вже потім зводимо все разом. Звичайна рутинна робота. Проте у випадку з творами церковнослов’янською мовою вона включає в себе особливий етап – переклад, порівняння та обговорення самого тексту. Бо ж неможливо повноцінно пережити щось, якщо ти не розумієш про що це.
Оскільки, Єрусалимська Утреня надзвичайно об’ємна, то вивчали ми її поступово. Першого року підготували Канон Великої суботи за нотами Львівського ірмологіону, Велике славослов’я (муз. О. Архангельського) та стихиру “Прийдіте ублажим Йосифа”. Наступного року вивчили Стації, основою яких є наш традиційний галицький напів в прекрасноій гармонізції Мирона Федоріва. А вже минулого року ми виконували Єрусалимську Утреню повністю. Особливим благословенням від Бога для хору стала можливість молитися її в соборі святої Софії в Римі.
Марто, дуже дякую Вам за таку щиру і глибоку розмову!
Розмовляла Христина Кутнів
Повязані записи
