Львівський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці РКЦ – одна з небагатьох будівель, що дійшли до нашого часу після пожежі 1527 р., яка знищила середньовічний Львів. Однак, як і більшість давніх архітектурних пам’яток, храм не зберігся у первісному вигляді. В архітектурі храму переважає готичний стиль, і це дуже відчутно у внутрішньому оформленні Собору.
Перший камінь у будівництві храму закладено у 1370 р. Цікаво зазначити, що за повідомленням хроніста Бартоломея Зиморовича, того ж року у Львові розпочалось будівництво ще двох готичних храмів – домініканського Божого Тіла та францисканського Святого Хреста. Однак, лише Кафедральний собор дійшов до нашого часу. Також існує припущення, що храм зведено на місці православного Свято-Успенського храму, що був знесений за наказом Казимира ІІІ Великого.
Будівництво готичного Собору йшло дуже повільно та з великими затримками і вдалось його звести лише у 1481 р., але й тоді храм все-таки залишився недобудованим. Впадає у вічі диспропорція між вівтарною частиною та навами, які виглядають занадто короткими.
У 1760 р. розпочалась перебудова храму. Зокрема планувалось звести дві 65-ти метрові вежі. Однак, не було зведено другу вежу із західної сторони, її доведено лише до рівня стелі. Шолом вежі у стилі рококо було зведено за проектом архітектора Петра Полейовського. Висота вежі – 65 м. Впродовж усього ХІХ ст. велись реставраційні роботи, а в 1844 р. хрест на вежі покрили позолотою. В інтер‘єрі костелу чітко видно ознаки готичного будівництва – стрільчасті готичні вікна та готичні склепіння з ребрами-нервюрами.
Головний вівтар римо-католицького кафедрального Собору походить з 1766-1771 рр. Навколо вівтаря розміщено чотири скульптури святих – Августина, Григорія, Амброзія та Ієроніма – авторства Матвія Полейовського. Центральне місце у вівтарі займає чудотворна ікона Матері Божої Ласкавої. Вона виконана у 1598 р. на замовлення Войцеха Домагалича для каплички, в якій була похована його донька. З часом ікона прославилась різними чудесами та у кінці XVIII ст. була перенесена до храму. Цікаво, що саме цій іконі польський король Ян Казимир у 1656 р. довірив свою державу (ця подія відома як «Львівський шлюб Яна Казимира»). У 1776 р. храм отримав назву «Санктуарій Матері Божої Ласкавої». Під час ІІ Світової війни ікона була таємно вивезена зі Львова і зараз знаходиться у Кракові у соборі на Вавелі. А у львівському Соборі знаходиться її копія, яка у 2001 р. коронована Папою Іваном Павлом ІІ. Ця ікона є покровителькою Львівської архидієцезії, а її празник відзначають 1 квітня.
Головний орган собору виготовлений у 1839 р. відомим майстром Романом Духенським. Орган має дві клавіатури, 425 регістрів. Ще один, малий орган, знаходиться у вівтарній частині.
У 1910 р. Папа Пій Х надав храму титул «Малої Базиліки». В червні 2001 р. відбувся історичний візит Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова, під час якого Він відвідав і Собор Успіння Пресвятої Діви Марії. В пам’ять про цю подію на фасаді зліва від головного входу до храму було розміщено меморіальну таблицю (українською, польською та латинською мовами).
Впродовж XVI-XVII ст. храм «обростає» каплицями, які зводять багаті магнати та купці як усипальниці для своїх родин. Було зведено близько 30 каплиць, однак у майбутньому вони були розібрані. Зараз при храмі залишилось 8 каплиць, а також каплиця роду Боїмів, що стоїть осторонь, позаду вівтарної частини храму. Найвідоміша каплиця при храмі – це каплиця львівського патриціанського роду Кампіанів, зведена на межі XVI-XVII ст. з північної сторони храму. Фасад каплиці виконав відомий архітектор Павло Римлянин. Скульптор Ян Пфістер виконав на каплиці три барельєфи – «Покладення до гробу», «Воскресіння» та «З’явлення Христа Марії Магдалині». Над ними розміщено три медальйони із відповідними символами: Вірність (собака на саркофазі), Короткочасність людського буття (птах і ваза) та Безсмертя душі (фенікс над поховальною урною).
Також при храмі розміщені: каплиця Мілевських (відома як каплиця архиєпископа Юзефа Більчевського), каплиця Богоматері Ченстоховської, каплиця Розп’яття з реліквіями Якуба Стрепи, каплиця Замойських, каплиця Бучацьких, каплиця Святих Дарів та каплиця Богоматері. Навколо храму довгий час знаходилось кладовище, яке було ліквідоване у кінці XVIII ст. Було знесено і каплиці, що стояли поруч з храмом, окрім каплиці роду Боїмів. Каплиця зведена на поч. XVII ст. на замовлення Георгія Боїма. Загалом у каплиці було поховано 14 представників цього роду, що походив з Угорщини. Фасадна стіна каплиці вкрита суцільною кам’яною різьбою, що робить її схожою на іконостас.
Митрополича Базиліка-Санктуарій Успіння Пречистої Діви Марії – один із найдавніших храмів Львова. Храм з XV ст. є кафедральним собором Львівської латинської архідієцезії.
Адреса храму: пл. Катедральна, 1, 79008
Настоятелем є о. Ян Нікель
e-mail: parafia@lwowskabazylika.org.ua
тел. +380 (32) 235 – 56 – 92
тел. +380 (32) 235 – 89 – 78
факс +380 (32) 235 – 87 – 56
Розклад Богослужінь:
Будні дні:
7.30 Свята Меса на польській мові
10.00 Свята Меса на польській мові
17.30 Свята Меса на українській мові
18.30 Свята Меса на польській мові
Неділя:
7.00 Свята Меса на польській мові
7. 45 Годинки до Непорочного Зачаття Діви Марії
8.00 Свята Меса на латинській мові
9.00 Свята Меса на українській мові
10.00 Свята Меса на польській мові (для дітей)
11.30 Свята Меса на польській мові (Сума)
13.00 Свята Меса на польській мові
16.30 Свята Меса на англійській мові
17.30 Бревіарій
18.00 Свята Меса на польській мові (для молоді)
Назарій Лоштин
Повязані записи
