Відвідати церкву св. Параскеви. Церква св. Параскеви разом із триярусною дзвіницею оборонного типу є видатною пам’яткою дерев’яної архітектури, цікавим зразком галицької архітектурної школи.Вперше у документах згадується 1724 роком, коли її відремонтував майстер Іван Хом’юк. В інтер’єрі храму цінним є іконостас, більшість ікон якого належать пензлю Івана Рутковича, видатного майстра XVIII ст. Церква відреставрована в 1971-1972 рр. за проектом архітектора І. Р. Могитича.
Побути на території унікального монастиря св. Миколая ЧСВВ. Монастирський комплекс складається з церкви св. Миколая (1721—1737), дзвіниці, корпусів келій (1755—1780, 1898—1902), господарських будівель та давніх оборонних мурів з вежами. У 2004 р. в межах монастиря була побудована дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці та нова дзвіниця за проектом архітектора С. Цимбалюка. З 1989 року монастир належить чину св. Василія Великого. Особливим місцем на території монастиря є його сад. За словами о. Володимира, сюди потрапити може далеко не кожен. Саме в саду ченці моляться і проводять свій вільний від роботи час. Гордість монастирського саду — липова алея, яку ще близько 100 років тому висадив митрополит Андрей Шептицький. Настоятель називає її «колискою Василіянського чину, де виховують майбутні покликання». Визначаються, чи готові все життя пов’язати з Богом.
Повернути собі внутрішню гармонію та побути наодинці з Богом. Люди мають можливість навіть пожити при монастирі. Для цього на території є спеціальний гостьовий будиночок. Крехів знаходться біля буково-соснових лісів. Монастирний комплекс розташований за 3 км від села Крехів, серед вкритих буково-сосновими лісами пагорбів Розточчя, біля підніжжя гори Побійної. Сюди входять: церква св. Миколая, дзвіниця, корпуси келій, господарські будівлі та давні оборонні мури з вежами.
Помолитися Хресну дорогу. Тепер, як і колись, тисячі віруючих приходять до Крехівського монастиря, зокрема на літнього Миколая (20-22 травня). Поруч з комплексом відновлено Хресну Дорогу, що прямує від монастирських стін, з південних уступів гори Побійної, на її вершину. Зведена у 1938 р. каплиця Гробу Господнього (архітектор І. Филевич), якою завершується хода прочан.
Скуштувати смаколики, які ченці самостійно виготовляють. Монахи виготовляють шоколад, масло і сир за авторськими рецептами. Сироварінням і маслом уже третій рік у Крехівському монастирі займається брат Ілля. За основу взяв рецепти своїх прадідів. Варить сир у 40-літрових баняках, іноді по два-три підходи на день. Каже, що секрет доброго сиру — терпіння. Варити його потрібно довго, на невеликому вогні, щоб не перегріти, бо тоді сир буде твердим. Увесь сир власноруч проціджує, скручує у спеціальні торбинки та ставить вистоюватися.
В асортименті смаколиків, які виготовляють у монастирі, є також шоколад ручної роботи. Майстром у його приготуванні є брат Ігор. Зізнається, що рецептуру кожного ексклюзивного смаку розробляли тривалий час — методом спроб і помилок.
Так виготовляють шоколад «Вівіана», що означає «повнота життя». Процес виготовлення шоколаду супроводжують молитвою. Починали з чорного, а тепер ченці виготовляють також рожевий, карамельний і білий.
Повязані записи
