«Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив…» (Ів. 5: 8-9), — такі слова ми читаємо у Євангелії неділі про розслабленого. Вчинивши це велике чудо для чоловіка, який багато років хворів, — Ісус Христос хоче показати нам свою любов, своє бажання врятувати всіх і кожного від тілесних недуг, а ще більше — від недуг душевних.
Про гріхи, як причину душевних недуг, про те, як не впасти в гріховне провалля, розмірковує у своїй проповіді Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ Димитрій.
«В Євангельському читанні, — розпочав і продовжив Владика, — ми слухаємо про зцілення розслабленого. І це зцілення відбулося біля джерела, яке, здавалося б, мало також зцілити цього розслабленого. Але не було людини, не було ближнього, який зміг би цього розслабленого піднести до купелі, де один раз на рік Ангел Господній сходив у цю купіль і збурював воду. Лише один момент, один раз на рік, хто перший влазив у цю купіль після збурення води, — зцілювався, яку б не мав хворобу».
«Але, напевно, у цій розповіді головними є слова Ісуса Христа, які Він сказав цьому розслабленому, зціленому, зустрівши його за деякий час: «Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!» (Ів. 5: 14). І ось саме ці слова, нас наводять на думку, що гріхи є причиною будь яких хвороб, і не тільки самі гріхи, але й наше відношення до цих гріхів. Тому що мало мати гріхи — за них потрібно каятися. І, інколи, наше здоров’я тілесне і душевне залежить від наших гріхів», — підкреслив Архипастир.
Митрополит Димитрій наголосив також на тому, що злом є мати гріхи, злом є впасти в яму гріха, але ще більше зло — з цієї ями не вибратися. Владика підкреслив, що дуже часто з нами так буває, що ми приходимо до Таїнства Покаяння, відходимо від цього Таїнства очищеними, — потім знову повертаємося до цієї ями гріха, ями, яка вводить нас у духовний ступор, не дає нам можливості бути разом з Богом.
Для кращого розуміння цих слів Високопреосвященний Владика навів приклад розслабленого: «Ось так, як був разом з Богом оцей розслаблений, який отримав зцілення із-за того, що він розповів про себе, що вже тридцять вісім років він страждав на тілесну недугу».
«Гріхи, які нас уводять у цю духовну кризу, — продовжив Архипастир, —породжують у нас різні хвороби, підкреслюю, різні, і навіть хвороби самого розслаблення, коли людина не може, як кажуть, дати собі ради. І часто так буває, що ми не бачимо причини нашого тілесного недугу, тому що не завжди людям дається мудрість розпізнати ці причини. Ми з самого початку свого життя закладаємо в основу своїх дій оце розслаблення, щодо себе і щодо Бога».
Митрополит Димитрій підкреслив те, що людина, як і цей розслаблений, може глибоко впасти у гріх і бути ще й самонадіяною, впертою, не бачити причин того, чому ми і душевно і тілесно розслаблені, бо найгірше — бути розслабленим душевно, тому що тоді цей розлад вводить людину в дуже непрості ситуації.
«З гріхами треба поступати дуже обережно. І якщо каємося в гріхах, — їх треба не повторювати. Тому що диявол спокушає нас грішити далі тими самими гріхами: впадеш, підеш, покаєшся – встанеш, потім знову можеш повторити. А може так станеться, що повторити людина не зможе, коли залежність від гріха буде великою», — сказав на завершення своєї проповіді Владика Димитрій.
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Повязані записи
