Позаду перший тиждень Великого посту у християн східної традиції, і ми продовжуємо аналізувати євангельські читання страсного періоду. Про останні дні Ісуса перед Голгофою роздумує у проповіді під час вечірні з читанням канону з акафістом Божественним Страстям Христовим Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ Димитрій:
«Коли ми споглядаємо на Голгофу, що знаходиться посередині храму, неодмінно думаємо про те, що ж зробити, щоб умилосердити, умилостивити розп’ятого ради нас Христа Спасителя? Наша молитва — це і є та перша жертва, якої бажає від нас розп’ятий, страждаючий Христос. А в святому Євангелії ми бачимо безліч прикладів того, як треба правильно Йому служити. І мені на думку приходить євангельський епізод, в якому Ісус Христос перед своїми стражданнями, воскресивши із мертвих Лазаря, ввійшовши тріумфально в Єрусалим, — вечеряв в домі Симона прокаженого. Він прийшов туди із своїми учнями, разом з ними були Симон і воскреслий Лазар. І Марта, як завжди клопоталася, бігала, а Марія, очевидно, через свою велику любов, — її серце побачило майбутнє, те, що мало статися із Христом, який ще в мирі вечеряв. Його учні ще нічого не підозрювали. І ось Марія бере миро і вмиває ним ноги Христа Спасителя.
Багато із тих, хто там був, особливо Іуда Іскаріотський, який і інших апостолів запалив цим, сказавши: «Навіщо така трата мира, адже можна було його продати і роздати убогим». І ось в продовження цієї розповіді, євангелист Матфей каже, що Іуда Іскаріотський сказав це недарма, адже він ходив із скринькою та крав із неї гроші, бо був злодій. І ми бачимо, що навіть ті тридцять срібників, якими оцінили Ісуса Христа старійшини і фарисеї, не пригодилися йому, тому що він прийшов і кинув їх перед ними. І ось, коли оцей такий своєрідний невеличкий бунт за вечерею побачив Христос, тоді Він сказав: «…чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте. Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій» (Мт. 26:10-12). Тобто Ісус Христос дав всім зрозуміти, що ця жінка, яка видавалася для всіх безтурботною, вона побачила наперед, що має статися із Христом Спасителем.
Тому ми так само в своєму житті, особливо в період Великого посту, повинні подібно до Марії злити миро на Христа Спасителя. А що це за миро? Це наша молитва. Це ми зіллємо миро на Його голову, яку Він не мав де прихилити; ми зіллємо миро на ноги Його, які йшли по цій землі, проповідували нам Слово Вічності, проповідували любов, ці ноги стояли і на суді у Пилата, ці ноги були прицвяховані до хреста. Ми повинні нашими духовними помислами, молитвами і добрими справами бути подібними до цієї слабкої жінки, яка зі своєї любові приготувала Ісуса Христа до погребіння».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ
Повязані записи
