Усім знайоме слово «любов». Ми часто вимовляємо його в повсякденному житті. Життя – це, по суті, вияв любові, як Божої, так і людської. Але що ми про неї знаємо? Чому навчає нас наймудріша Книга Книг?
У Біблії це слово і похідні від нього вживається понад 240 разів. Саме любов апостол Павло називає першим плодом Святого Духа, а від неї вже «ростуть» інші плоди: радiсть, мир, довготерпiння, доброта, милосердя, вiра, лагiднiсть, стриманiсть (Гал. 5: 22 – 23). Якою є справжня любов? Вона «довготерпить, милосердствує, не заздрить, не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнiвається, не замишляє зла, не радiє з неправди, а радіє iстинi; усе покриває, всьому йме вiру, всього сподiвається, все терпить. Любов нiколи не минає, хоч i пророцтва скiнчаться, i мови замовкнуть, i знання зникне. Бо ми частково знаємо i частково пророкуємо; коли ж настане досконале, тодi часткове припиниться» (1 Кор. 13: 4 – 10). Отже, любов – це цілісність, це досконалість.
Усі люди прагнуть щастя, а його неможливо уявити без любові, бо саме любов дає нам його відчути. Здатність любити дарована всім, але кожен із нас вирішує, якою мірою цей дар використовувати. Приклад Божої любові направляє нас до самовідданого життя, на відміну від егоїстичного існування грішної людини. Пам’ятаймо, що «любов вiд Бога, i кожен, хто любить, народжений вiд Бога i знає Бога. Хто не любить, той не пiзнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Ін. 4: 7 – 8).
Отже, любов – це саме те, що має бути в основі нашого життя; це те, до чого ми повинні прагнути і що плекати в собі, бо де правдива любов – там буде Бог, і тоді все буде складатися добре!
Джерело: https://www.facebook.com/epifaniy/
Повязані записи
