Бог не відкидає людину, яка сумнівається, не осуджує її – якщо вона сумнів використовує на пошук істини і робить це щиро, без лукавства. Однак слід ясно розрізняти сумнів, який заперечує істину, від сумніву, який веде до неї. Бо сумнівався у воскресінні Христа і Фома, сумнівалися і первосвященники та начальники юдейські. Але перший, коли отримав свідчення – відразу повірив. А другі вперто не вірили, хоча про це свідчили і приставлена ними самими до гробу сторожа, і багато інших очевидців, а Бог стверджував проповідь про воскресіння численними чудесами.
Господь не приховує Себе, і немає потреби шукати втаємниченого старця чи мудреця, або вирушати у віддалене місце, щоби бути наставленим у пізнанні істини. Бо Біблія, слово Боже, і наука Церкви зараз доступні для вивчення практично усім. Так само як і у більшості є можливість особисто чи через мережу спілкуватися з досвідченими у вірі. Якщо ж говорити про Україну – то ми маємо благословенну свободу і для богослужіння, і для проповіді, і для навчання вірі, маємо помісну Православну Церкву, яка серед українського народу несе служіння, доручене Христом Його Святій Церкві.
Тому всяка людина, яка щиро бажає пізнати Бога, навіть якщо і сумнівається, подібно до апостола Фоми – здатна отримати і настанову, і одкровення істини, і відповідь на сумніви. А хто робить серце своє запеклим, хто власну думку ставить за найвище мірило істини – на таких справджуються слова Христові: «Вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють» (Мф. 13: 13).
Апостол Павло навчає нас: «Випробовуйте, що є угодне Богові, […] не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа» (Еф 5: 10, 17). Бажаю, щоби усі ми втілювали ці слова у власне життя: з належною розсудливістю відкидали спокуси диявола, який намагається видавати себе за «ангела світла» і оману свою – за істину, але водночас, як і апостол Фома, зі щирим серцем і відкритою душею пізнавали істину та приймали волю Божу.
Віруючи у Христове воскресіння, втілюймо нашу віру в повсякденне життя – пізнаваймо правду і примножуймо добро, відкидаймо оману і борімося зі злом. Бо в цьому, серед іншого, полягає наш християнський обов’язок – не лише церковним богослужінням і вітаннями, не лише раз на рік у час Великодня, але повсякденно проповіддю істини, побожним життям і добрими справами засвідчувати, що Христос воскрес!
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Предстоятель ПЦУ
Повязані записи
