У львівському храмі Всіх Святих відбулася архиєрейська Божественна Літургія з нагоди 25-літнього ювілею Школи Святої Софії. Святкове богослужіння очолив Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк).
Про це повідомили у Львівській Архиєпархії УГКЦ.
Звертаючись до присутніх із пастирським словом, митрополит Ігор пригадав приклад навернення апостола Павла та його послання до ефесян, наголосивши на важливості Божої благодаті на шляху до спасіння: «Ми теж пам’ятаємо, що усе добро відносно вічного спасіння ми отримали від Господа. Не здобули своїми силами, але Господня благодать дарувала нам, тому тримаймося праведної дороги, щоб успадкувати вічне щастя».
Роздумуючи над євангельською розповіддю про помноження хлібів та риби, коли Ісус наситив близько чотирьох тисяч людей, архиєрей підкреслив безмежну турботу Творця про свій народ. «Господь дбає про духовний та фізичний стан кожної людини. Господь знає про нас, про наші потреби, про успіхи та невдачі кожної особи, хоче всім допомогти», — зазначив владика.
Наприкінці проповіді митрополит закликав вірних завжди пам’ятати про Бога, дбати про свої душі та продовжувати спільну молитву: «Відновлюймо віру у своєму розумі, стараймося провадити добре християнське життя, щоб отримати вічну нагороду в небі. Молімося до Господа та благаймо, щоб завершив війну в Україні».
Додаємо повний текст проповіді митрополита Ігоря (Возьняка):
Святий апостол Павло не бачив Ісуса Христа, не чув Його наук. Був ворогом прихильників Сина Божого. Але навернувся, залишив так званий свій шлях побожності і проповідував Господа, який викупив людський рід з неволі гріхів своєю смертю на хресті. Апостол писав до віруючих ефесян про Ісуса, як Того, Хто вказував дорогу до спасіння та Хто освячує людей.
Господь бажає бачити усіх нас в небі. Бог бажає всіх нагородити. Тому створив небо для людей, які проживають на землі, і за вірність Господу слідує вічна нагорода в небі. Господь призначив усіх людей як мешканців неба, але не усі цього бажають. Може устами так, а життям — ні.
Святий апостол згадує про спасіння, радіє вірою ефесян в Господа Ісуса. Написав, що молиться за них і переконує, що Бог слави дав вам духа премудрості і об’явлення на Його пізнання. Ми теж пам’ятаємо, що усе добро відносно вічного спасіння ми отримали від Господа. Не здобули своїми силами, але Господня благодать дарувала нам, тому тримаймося праведної дороги, щоб успадкувати вічне щастя.
Навчання Ісуса Христа захоплювало народ, який слідував за Ним, незважаючи на обставини та потреби тіла. Євангелист Марко написав, що зібраний народ перебував з Ісусом уже три дні в пустині, і Сам Господь пригадав, що люди голодні, яких потрібно вже відпустити. Спаситель призвав до себе учнів, сказав, що турбується за людей, які підуть від Нього в дорогу повертаючись голодними, щоб не зомліли в дорозі.
Учні не могли нічим зарадити, лише повідомили, що мають сім хлібів. Очевидно, на таку велику кількість народу це було нічим, бо дрібкою хліба трудно наїстися. Але Ісус – Бог, який піклується, щоб нагодувати увесь світ. Він дає ріст рослинам, наповнює їх зерном, плодами, турбується про ріст овочів тощо. Тому Ісус взяв хліби і рибу як людина, віддав хвалу Небесному Батькові, переламав, віддав учням, а ті роздавали людям. Бо хліб та риба помножувалися в руках учнів.
Всі наситилися, ще й зібрали кусні у коші, що залишилися. А людей було біля чотирьох тисяч. Люди поволі розійшлися, подалися до своїх домівок. А Ісус з учнями направилися в Далмантську землю.
Розуміємо, що Господь дбає про духовний та фізичний стан кожної людини. Господь знає про нас, про наші потреби, про успіхи та невдачі кожної особи, хоче всім допомогти. Але не всі звертаються до Бога, не всі вірять в існування Бога. Тому багато людей не дбають про свої душі та не осягнуть вічного щастя для своїх душ. Ісус попереджав тодішніх слухачів, а разом усіх людей, про суд над кожною людиною і вирок. І підуть ті на вічну муку, а праведники — на життя вічне.
Відновлюймо віру у своєму розумі, стараймося провадити добре християнське життя, щоб отримати вічну нагороду в небі. Молімося до Господа та благаймо, щоб завершив війну в Україні. Слава Ісусу Христу.
Також читайте: Митрополит Ігор (Возьняк): «Молитва впокореного пройшла хмари»
Також читайте: Митрополит Ігор: «Рівнятись треба на Ісуса Христа, і тоді побачиш, що є в тім братерстві»
Митр. Ігор (Возьняк): «Краще один, що чинить волю Бога, як тисячі беззаконних»
Автівка за крісло: митр. Ігор (Возьняк) подякував військовим за повернену реліквію
Повязані записи
