Митрополит Львівський УГКЦ очолив Чин похорону ієрм. Михайла (Шевчишина), ЗНІ

Про це повідомили на сайті Львівської Архиєпархії УГКЦ

Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, очолив Чин похорону ієрм. Михайла (Шевчишина), ЗНІ.

Ієромонах Михайло, найстарший співбрат Львівської Провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, відійшов до вічності 31 січня 2021 року на 90-му році життя. Після прощання у Тернополі, де до кінця свого життя провадив служіння усопший, його тіло було перевезено до Львова. Чин похорону відбувся 3 лютого в храмі священномученика Йосафата (м. Львів, вул. Замарстинівська, 134). Звершив його Митрополит Львівський у співслужінні єпископів УГКЦ та багатьох львівських ієромонахів.

Відтак поховали ієрм. Михайла на чернечому цвинтарі Редемптористів на Збиранці (Голосківське кладовище).

Майбутній ієромонах народився 28 липня 1931 року в селі Дмитровичі, біля Судової Вишні, Мостиського р-ну, Львівської області в сім’ї Григорія та Катерини (з дому Малявська). Навчався у Судовій Вишні та ветеринарному технікумі у Львові. Служив в артилерійських військах в Білорусі; пізніше працював на Львівській залізниці.

19 серпня 1966 р. розпочав новіціат у Згромадженні Редемптористів під проводом маґістра ієрм. Михайла (Лемішки). Того ж року в Зимній Воді на свято Переображення отримав дияконське рукоположення з рук блаженного вл. Василія (Величковського). В 1967 р склав перші обіти та у 1970 році – довічні. Владика Володимир (Стернюк) 1 березня 1970 р. рукоположив диякона Михайла на священника.

В часі підпілля о. Михайло служив по селах на Сокальщині, Самбірщині, Тернопільщині, Яворівщині, в Карпатах; пізніше у Белзі, Тяглеві. В липні 1992 року переїхав до Тернополя та був настоятелем редемптористів, які обслуговували новостворену парафію Матері Божої Неустанної Помочі, а також храм Успення Пресвятої Богородиці. Від вересня 1993 р. призначений настоятелем спільноти при храмі Успення. Ним залишався – за винятком короткої перерви у 1996 р. – до 2005 року. Багато часу посвячував місійному служінню, відвідуючи парафії з місіями та реколекціями. До кінця життя належав до спільноти монастиря Успення Пресвятої Богородиці у Тернополі.

Світлини п. Степана Павлішака