Екуменічна молитва відбулась у храмі святого Лазаря у Львові. Традиційно щороку вже понад тридцять років з ініціативи чоловічої хорової капели «Дударик» відбувається молебень «Акафіст до Пресвятої Богородиці». Очолюють молитву священники з львівських церковних громад різних християнських конфесій. Спільно у молитві разом з містянами просять у Діви Марії про мир та ласку для Української землі.
До Акафісту долучилися священники Української Греко-Католицької Церкви, Римо-Католицької Церкви в Україні, Православної Церкви України, Вірменської Апостольської Церкви. Наприкінці молитви священнослужителі привітали всіх присутніх з Днем Незалежності України та наголосили молитися за перемогу України.
“Понад 30 років підряд у День Незалежності “Дударик” кличе усіх священників Львова разом прославити Божу Матір, і щоразу ця молитва була радісною та піднесеною. А сьогодні ми молимось зі сльозами на очах. До нас прийшла велика біда – наші воїни, хлопці та дівчата, захищають Україну зі зброєю в руках, оберігаючи наш спокій. Вони борються з ворогом, віддаючи життя за кожного з нас. Нашою зброєю проти ворогів є молитва. Богородиця взяла Україну під свій покров. Нехай вона зранена і стікає кров’ю, але ця рана загоїться і прийде час, коли ми переможемо і відбудуємо Україну”, – мовиться у вітанні.
Про те, як “народжувалась” першого Дня Незалежності України у Львові згадали й інші священнослужителі. Вони подякували хоровій капелі “Дударик” за молитву і згадали за Героїв, які полягли, захищаючи Україну”.
Пам’ятаю, як тридцять років тому в центрі Львова вперше пролунав Акафіст до Богородиці. А “Дударик” співає гучніше, ніж звучать ворожі ракети, завдяки Дмитру Кацалу, який очолює хорову капелу й продовжує святу справу. А сьогодні війна випала на нашу долю. Господь посилає нам відважних героїв, мучеників, відтоді і до нині. Правдиво, що їхня кров, яка проливала кров на Майдані, ставала насінням нових героїв сьогодні”, – йдеться у вітанні.
На завершення чоловіча хорова капела “Дударик” заспівала церковний гімн України.
Підготувала: Наталя Стареправо, фото авторки