За Заборовського збудована Велика Лаврська дзвіниця, добудована дзвіниця Софійського собору, другий поверх Староакадемічного (Мазепиного) корпусу Києво-Могилянської Академії. Проведено значні будівельно-реставраційні роботи у Софійському соборі та на його подвір’ї — зокрема, виготовлено грандіозний софійський іконостас (визначну пам’ятку українського бароко), завершено будівництво Будинку митрополита (який набрав вигляду розкішного двоповерхового палацу). Шедевром української барокової архітектури стала Брама Заборовського.
Помер митрополит 22 жовтня 1747 року. Похований в склепі на території Софійського собору. Тіло залишалося нетлінним і було відкритим для огляду у підземній крипті Софійського собору. У середині XIX століття — вхід до склепу закрили чавунними плитами. Однак у 1937 році радянські археологи відкрили гробницю митрополита (предмети з його поховання нині зберігаються у фондах Національного заповідника «Софія Київська»). Згідно офіційних радянських документів — мощі з гробниці того року вилучили і знищили (з формулюванням — «не мають наукової цінності»).
Але у 2022 році, коли українські археологи відкрили найдавнішу крипту гробниці, то з’ясували: їхній колега, Теодосій Мовчанівський, який у 1937 році очолював розкопки гробниці митрополита, врятував мощі – повернув їх у крипту і замурував гробницю. У 2022 році була створена комісія з канонізації митрополита.
28 березня 2023 рішенням Священного Синоду Православної церкви України зарахованний до лику святих, і постановила день пам’яті 22 жовтня ( 5 листопада за новим стилем). Акт про канонізацію проголошено 27 липня 2023 року.