«Той, хто істинно молиться – той богослов»
Євагрій Понтійський
Свято, а точніше свята, якими вшановуємо пам’ять цього святого не є в нашому народі «популярними». Ми знаємо коли вшановується пам’ять святого Миколая, святих апостолів Петра і Павла, 
святого Йоана предтечі, якого чомусь всі норовлять перейменувати на язичницького «Івана Купала», можливо, піднатужившись, якісь супервоцерковлені люди згадають коли вшановується пам’ять святого мученика Стефана, святого Володимира, чи святого, ім’я якого наші респонденти носять… Якщо спитаєм пересічних, навіть глибоко воцерковлених християн, коли вшановуємо пам’ять святого апостола і євангелиста Йоана Богослова, то навряд чи отримаємо відповідь. Попри це пам’ять цього Великого апостола молитовно відзначаємо аж двічі – 9 жовтня – День його переставлення, тобто народження до життя у Небі, а 21 травня – пам’ять чудес, пов’язаних із мощами святого.
Насправді така «непопулярність» святого Йоана явно незаслужена. Цей учень був особливо близьким до Христа. Дуже гарно про це говорять Літургійні тексти, зокрема – відпуст на Літургії в день переставлення святого апостола. У цьому відпусті він іменується: «святий славний і всехвальний апостол і євангелист, дівственник, наперсник і возлюблений ученик Христовий, Іван Богослов, якого днесь чесного переставлення пам’ять торжественно празнуємо». Стільки пишних титулів. Проте заслужених.
Апостол – учень Христовий, який разом із дванадцятьма всі три роки прилюдного проповідування Господа був із ним. Був вірним учнем. Зрештою, був єдиним, хто залишився разом із Пречистою Дівою Марією стояти під Хрестом Спасителя у той час, коли всі інші апостоли розбіглись у страсі. Вірний до кінця. За це отримав неоціненний дар – Ісус промовив до нього маючи на увазі Пресвяту Марію: «Сину, ось мати твоя…», таким чином став називатись сином Пречистої Владичиці Богородиці і Приснодіви. Був із нею також до кінця її перебування на землі, і був свідком Її славного Успення.
Євангелист – саме він є автором четвертого Євангелія. Особливого Євангелія. Іншого. Відмінного від трьох інших – дуже подібних між собою – Синоптичних. Як і він – його Євангеліє особливе. Євангеліє Любові. Його Соборні послання – теж оспівують Любов, якою є сам бог: «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» (1 Йоана 4,16). А також автор Книги Одкровення, але про це потім. Саме його талановитий і чудовий пролог до четвертого Євангелія ми щороку чуємо на Пасхальній Літургії: «Споконвіку було Слово, і Слово було в Бозі, і Слово було Бог» (Йо. 1,1). Дівственник – саме він був наймолодшим із колегії апостолів. Всі інші «колеги» Йоана – святі апостоли були дорослими чоловіками та переважно мали сім’ї: дружин і дітей. Апостол Йоан був наймолодшим, не був одруженим, і показав усім цінність чесноти цнотливості. Можна сказати – був першим, хто проживав у целібаті. І показав та возніс цінність цього стану.
Наперсник (церковнослов’янською «перса» – груди) – саме він був у настільки довірливих відносинах із Воплоченим Божим словом, що під час Тайної Вечері схилив голову на груди Спасителя, аби запитати хто ж є тим, хто Його зрадить.
Возлюблений ученик Христовий – цей «титул» зовсім не означає, що в колегії апостолів був розвинутий фаворитизм. Зовсім ні. Але саме наймолодший – щирий, добрий і безпосередній був тим, котрий найбільш повно відкривався на Любов Господа. Зрештою оспівав цю Любов у Євангелії та посланнях.
А останній титул святого Йоана – Богослов. Відразу ж уточню, що титул «Богослов» у історії Церкви мали лише три святі: власне Йоан Богослов, Григорій Богослов і Симеон Новий Богослов. Щоб бути богословом зовсім не достатньо закінчити вищі богословські студії в Римі, Оксфорді, Інсбруку, Лювені чи на острові Халкі. Щоб бути богословом, треба знати не «про Бога», а знати самого Бога. Саме це і є тим головним, чого ми маємо вчитись у святого апостола – вміти налагодити і тримати отой дуже особливий чудовий, ніжний і трепетний, особистий інтимний контакт із богом. Знати Його, чути Його голос. Тоді, силою спілкуванням із ним – молитви зможемо подібно до святого апостола Йоана осягнути Боже Одкровення, змальоване ним у останній книзі Святого письма. Будьмо як Йоан! Вміймо мати ніжний і дитинний довірливий інтимний зв’язок із Господом, та вміймо до кінця стояти під Його Хрестом!
Володимир Мамчин
Фото: troitskiy-sobor.od.ua, uk.wikipedia.org, postimg.org
Повязані записи
