Сьогодні Церква вшановує пам’ять святого Андрія Первозваного. Андрій, раніше за інших, пішов за Христом і був поруч із Ним впродовж всього свого земного життя. На своєму шляху він зазнав чимало знущань, терпів шалені муки, але, не зважаючи на це, не переставав проповідувати Слово Боже. Про те, як, власне, відбулася історія покликання апостола Андрія, як ми маємо ставитися до ворожіння, адже Церква, очевидно, це заперечує, та про приклад апостола Андрія для нас, християн ХХІ ст., розповідає військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Андрій Сіданич.
Отче, як ми знаємо, апостол Андрій є один із перших, покликаних Ісусом Христом. Як, власне, відбулася історія його покликання?
Апостол Андрій був покликаний ще до того часу, як він зустрів Ісуса Христа. Як знаємо, апостол Андрій був учнем святого Івана Хрестителя. І, власне, коли Іван Хреститель при зустрічі з Ісусом мовив: «Ось Агнець Божий», у цей самий час у своєму серці Андрій зрозумів те, хто ж перед ним стоїть. Звичайно, що у Святому Письмі описується ця безпосередня зустріч з Ісусом Христом. Читаємо про те, як Андрій разом із своїм братом апостолом Петром знаходилися поблизу Галилейського моря, де, власне, і проходив Ісус Христос. І саме в цей час відбулася їхня безпосередня зустріч віч-на-віч з Ісусом, яка дала цей поштовх, а радше слова Спасителя, Який промовив: «Ідіть за мною». І, як читаємо, апостол Андрій, якого ми називаємо Первозваним, адже був покликаний першим із своїм братом, не сумніваючись, одразу пішов за Христом.
Чому сьогодні Церква в окремий спосіб ставить нам апостола Андрія для почитання?
Традиційно 13 грудня ми вшановуємо пам’ять святого Андрія Первозваного. Апостол Андрій заслуговує особливої уваги, адже саме він був першим, хто в цей час прийшов із Словом Божим на терени українських земель. Звісно розуміємо, що від нього це вимагало дуже великої мужності, потрібно підкреслити і той факт, що його ім’я з грецької мови означає «мужній». Йти і проповідувати Бога там, де люди жили безбожно і мали інших богів, було надзвичайно важко. Але розуміємо, що перш за все ім’я Бога означало любов, і саме ця любов давала Андрію мужність, давала силу провадити цю місію аж до гір нашого Києва, де він, зупинившись, сказав про те, що на цих горах зійде Божа благодать, і тут буде перебувати Господь. Ще в ранніх літописах існують згадки про те, що справді в той час на теренах України перебував святий Андрій Первозваний, який приніс цю місію християнства. Це, звісно, є таким документом, який засвідчує присутність апостола Андрія на теренах сучасної України.
Отче, як ми знаємо, в українському народі існує багато повір’їв стосовно свята Андрія. Як ми маємо ставитися до цього, зокрема до ворожіння, адже Церква, очевидно, це заперечує? Як нам, сучасним християнам, ставитися до таких обрядів?
Так, звісно, ми бачимо, що у багатьох святах переплітаються такі традиції, які не мають нічого спільного з християнськими віруваннями. Потрібно відмітити і той факт, що ще до приходу християнства були такі традиції, які перепліталися у святах. Перші християни не моли від цих традицій відректися, але в свою чергу, як і на свято Андрія, так і на свято Івана, вони застосовувалися. Дуже важливим є те, щоб ми, як християни, знали і пам’ятали, що саме це свято має для нас нести місію не руйнувати, а будувати, не довіряти комусь, а, справді, зміцнювати віру в Бога, довіряти Богу, адже Він хоче найкращого для кожного із нас.
Приклад апостола Андрія для нас, християн ХХІ ст.?
У нашому Гарнізонному храмі знаходиться вівтар святого Андрія. Для кожного із нас це служить прикладом, оскільки він також ніс свій хрест. Цей хрест трішки зовнішньо відрізняється від хреста Ісуса Христа.
Апостол Андрій був вдячний за те, що його розпинають на хресті, не подібному до Христового. Святий Андрій стверджував, що не заслуговує такого ж хреста, як хрест Ісуса. І, власне, в цьому вчинку апостола Андрія, ми бачимо його велич і шлях до святості. Тому я бажаю кожному із нас, щоб ми не боялися цього шляху. Пам’ятайте, що кожен із нас є покликаний бути добрим християнином. Є дуже багато людей, які потребують Божого супроводу, який Господь може давати саме через нас. За прикладом апостола Андрія будьмо мужніми, бо в мужності – сила Божа, яка діє.
Розмовляла Юліана Лавриш
Повязані записи
