Час дуже швидко минає. Майбутнє невпинно стає минулим. І вже сьогодні ми з вами дожили до п’ятої неділі Великого посту. Нам здається лишень учора була прощена неділя, а вже сьогодні ми наблизилися майже до завершення посту. Чи поставили ми хоч якісь початки покаяння у ці попередні п’ять тижнів посту? Якщо ж ні, то потрібно задуматися по-особливому над цим…
Сьогодні, у п’яту неділю Великого посту, Церква Христова особливо для нас показує життя преподобної Марії Єгипетської. Дивлячись на житія цієї преподобної, кожний із нас може усвідомити, наскільки є велич Божа щодо людини. Наскільки Бог любить своє творіння, не залишає, щоб воно занепадало, а постійно піклується, щоб це творіння підіймалось. Для багатьох людей до того часу вона була спокусою, людиною для погибелі, була нерозумною жінкою, яка віддавалася пристрастям, забуваючи про вічне життя. Лише подумаймо, що ця молода дівчина з 17 років починає вести неправильний спосіб життя. Що стало причиною того, що вона так чинить? Чи можливо вона не бачила прикладу своїх батьків, як потрібно жити людині, щоб бути достойною називати себе людиною? Можливо її оточення дарувало можливість, щоб вона віддалася тим чи іншим пристрастям цього світу. Але житія про це нам не розповідає. Воно показує, наскільки є велич Божа в людині, наскільки Бог любить своє творіння, він визволяє від напасті диявола.
І ось ця людина, яка зовнішньо була людиною пропащою, їй всі могли сказати, що вона йде на загибель, але водночас в її серці загорілось бажання прийти до храму, для того, щоб знайти Бога, щоби поклонитися животворчому Хресту. І ось, не думаючи про те, що вона є нечистою приступати до святості, вона іде до цього храму. Вона шукає Бога своїм життєвим шляхом і водночас Бог її обирає. Вона проливає сльози покаяння після того, коли усвідомлює, що вона є нечистою до святості Христа. І, уповаючи на Пресвяту Богородицю, просячи щоби вона заступилася за неї та дала можливість увійти до храму Божого, входить до храму. І коли вона виходить із храму Божого, то не йде власним бурхливим морем, а йде у пустелю. Це місце постійної боротьби із гріхом. І 49 років ця молода жінка перебуває в пустелі, борючись із пристрастями. Вона аж 17 років бореться із гріхом блуду.
Кожен із нас у житті своєму творить гріх блуду. Людина дуже часто в цьому світі бажає більше любити себе, забути про іншу людину, вона чинить неправильно. І ось для того, щоби зцілити своє мислення, проводити покаяння, потрібно наслідувати преподобну Марію Єгипетську, яка для нас показує той взірець покаяння. Не лише думати про те, що ми один раз прийдемо до храму Божого, відкриємо перед Богом свою гріховність і зможемо стати подібною до неї. Чи ми є щирими щодо себе, до Бога у своїх провинах? Сьогодні ми прийшли до храму Божого, і багато хто із нас приступає до Сповіді, до Причастя. Але чи ми у серці своєму відкидаємо гріх? Чи можливо ми дуже часто виправдовуємо себе за вчинок? Подивімося, що Церква Христова показує нам житія преподобної таким чином, щоби не виправдовувати себе за гріх. Як кажуть святі Отці, що нашими є лише гріхи. Кожен із нас постійно ходить із багажем цього гріховного життя. І Церква Христова для нас рекомендує, що час посту має бути часом оновлення нашої душі, нашого життя. Ми повинні відкинути від себе попередній спосіб життя, щиро принести на жертовник для того, щоб побороти гріх. Саме кожен із нас, усвідомивши свою неміч, забажає, щоб на допомогу прийшов Христос. Наслідуймо преподобну Марію Єгипетську постійним прагненням, постійним упованням на те, щоби і в наше життя увійшов Бог, щоби ми наслідували Христа.
о. Артемій Бабленюк, клірик Свято-Покровського кафедрального собору ПЦУ
За матеріалами Фейсбук-сторінки о. Артемія Бабленюка
Повязані записи
