13 вересня – відзначаємо день покладення Пояса Пресвятої Богородиці. У чому особливості цього празника і чому він несе нам насамперед надію та утвердження у милосерді Божої Матері роздумує протоієрей о. Діонісій Буренко.
Пояс Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших і найбільш шанованих християнських святинь. Це єдина збережена реліквія земного життя Богородиці. Нині Пояс Богородиці зберігається на Святій горі Афон в Ватопедському монастирі.
В часи Візантійського імператора Льва Мудрого, за допомогою Поясу, від біснування зцілилася його дружина. Імператриці було видіння, що вона одужає, якщо вона прикладеться до Поясу Богородиці. Тоді Патріарх з великим торжеством приніс святиню до хворої і вона позбулася своєї недуги. В знак подяки за зцілення цариця Зоя вишила Пояс золотою ниткою. Чудеса, явлені завдяки цій святині в усі часи, незчисленні. Імператори брали з собою Пояс у військові походи.
Від древніх часів християнам сучасності перейшли поетичні звороти – католики взивають до всіх люблячого Серця Ісусового, але ж насправді шанують носія цього Серця – Господа Ісуса Христа; православні – оспівують Покров Богородиці, цим просячи підтримки і захисту у Божої Матері. Всі християни возвеличують Хрест Христовий і цим самим поклоняються Богу, Який був принесений в жертву за людство. Тому і Пояс є частиною молитовного шанування Богородиці.
Священне Передання говорить, що сама Матір Божа виткала Пояс з верблюжої вовни і носила його до смерті. Пояс був відданий на зберігання двом благочестивим єрусалимським вдовам і передавався з покоління в покоління, а в кінці IV століття його перевезли до Константинополя.
Свято покладення Поясу Пречистої Богоматері святкується в пам`ять про історичну подію: в Константинополі лютувала холера і коли привезли та поклали цю святиню в храмі, люди почали одужувати. І якщо ми святкуємо цей день, то радіємо не так самому Поясу чи його покладенню, а безмежному милосердю Матінки Божої. Адже Вона є Матір`ю всіх християн і щоденно стоїть на сторожі допомоги дітям Божим. Ще стоячи при Христі, Ісус Христос, через святого Іоана Богоослова, передав людство під материнський омофор Діви Марії. Це свято є нашою запорукою і надією. Ми можемо бути спокійні, що Богородиця завжди нам допоможе.
Цікаво те, що монахи Ватопедського монастиря виготовляють пояски і прикладають їх до Поясу Пресвятої Богородиці. Благодаттю Божою Матері, від них відбуваються багато чудес.
Заглина — частина села Монастирок, що в Жовківського району Львівської області; в XVII столітті там був чоловічий монастир. Біля села діти пасли худобу, стали на молитву і їм з’явилася Діва Марія. Не всі люди повірили у з`явлення. Богородиця сказала одній дівчинці Марусі, щоб та підійшла до гори і рукою розгорнула землю. Сталося чудо: з-під землі почало бити джерело. З того часу і донині місцеві жителі джерело називають «Марусею». Щорічно на Джерелі особливо святкують празник Положення Пояса Пречистої Діви Марії. Тому спраглі душі звідусюди приїжджають на святе Джерело щоб отримати зцілення та благословення.
14 вересня починається церковний рік і свято Положення чесного Поясу Богородиці закриває його, про це йдеться і в тропарі свята. А починається рік «благості Господньої» зі свята Різдва Божої Матері. Річне коло церковних свят знову і знову нагадує нам про події, завдяки яким і стало можливим спасіння людини. Його початок і кінець ясно вказують на смиренний подвиг Тієї, що була обрана стати Матір’ю Христа.
Повязані записи
