О. Дмитро Романко: “Формат “Фестивалю рівності” у Львові — це провокація”

На сьогодні той формат, у який це здійснюється — це є швидше провокація, ціль якої викликати надмірну увагу до події, але аж ніяк не спричинити до рівності і власне порозуміння.

1

Основне завдання Церкви бути  голосом Бога у цьому світі. А це означає: відстоювати правду і істину, бути чітким у термінології. Тому що назва “Фестиваль рівності” це дуже позитивна назва. Але мусимо визнати, що ті особи, які за цією подією стоять, не до кінця усвідомлюють, що означає ця рівність і я підозрюю, що мають трудність із розумінням цінностей в цілому. А тому цей заклик залишається закликом, який не має продовження. Що я маю на увазі? Рівність можлива тільки тоді, коли є поцінування гідності. Заклики до зміни уявлення про сім’ю людьми, які переживають сексуальний потяг до осіб своєї статі, є прагненням протиставитись природі людини. Це зумовлено внутрішнім неспокоєм, який подолати може тільки стосунок з люблячим Богом. А тому організатори маршу вимагають для осіб з невпорядкованим статевим життям — прав, які ніколи їм не належали і не можуть належати, бо це є природнім правом сім’ї, яка будується на союзі любові чоловіка і жінки.

   Любити означає цінувати цю особу. У випадку, який відбувається, любов і полягає в тому, щоб сказати так, як воно є, що цей спосіб життя є аморальним. Аморально жити без шлюбу, аморально руйнувати сім’ї, аморально жити чоловіку з чоловіком, жінці з жінкою, як ми читаємо у Святому Письмі. Полюбити означає донести правду. Не бити, чи викликати агресію. Ми абсолютно засуджуємо, як Церква, будь-які прояви агресії і насилля. Але водночас вважаємо, що це буде другою крайністю мовчати на гріх. Бо це є важкий гріх проти гідності людини і проти особи Творця.

Фото з Інтернету