У сьогоднішньому Євангелії від Марка ми читаємо про оздоровлення Петрової тещі. Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож Ісус Христос приходить у їхній дім, щоб вилікувати її. Він підійшов і взяв її за руку, і одразу покинула її гарячка. Неодноразово нам доводилося читати про те, як Ісус Христос зцілює людину своїм дотиком. І цей момент дотику – це момент особливого зближення з Богом, коли своє життя ми повністю віддаємо в руки Спасителя. Отож, за прикладом Петра і Андрія відкриймо двері свого серця для Ісуса Христа, щоб Він прийшов і наповнив його любов’ю і смиренням. Про зцілюючий дотик Ісуса Христа, як спосіб подолання людської немочі, розмірковує настоятель храму Собору св. Івана Хрестителя Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Іван Колодій:
«У Євангелії від Марка ми читаємо про те, як Ісус Христос із синагоги приходить у дім Симона Петра. Теща ж Симонова лежала у гарячці, і Христос, будучи втомленим, одразу починає лікувати її. Адже Богу не байдуже наше життя. Бог любить нас, Він хоче, щоб ми були щасливі. Тому не зважаючи на втому, Ісус Христос хоче допомогти людині, показуючи свою любов до неї. І цікаво, що Він зціляє цю бідну жінку не публічно. Дуже часто Христос робив чуда тоді, коли було багато людей, але тут Він демонструє свою силу і владу без великої присутності людей. Богу важливі наші потреби, тому що Він нас дуже любить.
Друга важлива річ полягає у тому, що Ісусу Христу сказали про те, що теща Симона є хвора. Коли просимо Бога, тоді говоримо Йому про свої проблеми. Ми не закриваємося у собі, а розповідаємо Богові про свої проблеми, і Він слухає нас. Якщо ми проаналізуємо Новий Завіт, то зауважимо, що Христос, приходячи до Єрусалимського храму, дуже часто спостерігав за людьми. Так же само Ісус Христос спостерігає за кожним із нас. Бог спостерігає за нами. Бог слухає наше серце, Він слухає наші бажання. І чим частіше ми промовлятимемо свої проблеми, тим більше Господь допомагатиме нам.
Ще одна важлива річ полягає в тому, що Христос не боїться хвороби. Він доторкається до тещі Симона, і вона стає здоровою. Тобто, Бог є всемогутнім. І коли ми приходимо до Ісуса Христа, коли ми приймаємо Пресвяту Євхаристію, тоді торкаємось самого Бога. Тоді Господь Бог дає нам нові думки, нові можливості, завдяки яким ми стаємо здоровими. Бог нас лікує. Симон Петро запрошує Христа до свого дому, до своєї власної душі. І ми також маємо запросити Ісуса Христа до свого серця. Ми маємо відкрити Йому свою душу. Коли нас обтяжує страх, злість, агресія і ненависть, віддаймо Богові своє серце. Коли ми робимо погані вчинки, тоді вони руйнують нас. Чим більше зла знаходиться у нашому серці, тим більше воно впливає на наш розум, тим більше воно впливає на наше життя. Спочатку диявол нашіптує людині гріховні способи життя, а після того, як людина вже виробила звичку грішити, дияволу вже не потрібно нічого робити. Чим більше людина живе у гріхах, тим більше калічить своє життя, спотворюючи його. Ми, живучи на землі, живемо для вічності. І тому Господь допускає у наше життя різні проблеми і труднощі для того, щоб ми не стали безсмертним злом. І, власне, теща Симона зрозуміла, що здоров’я людині потрібне для того, щоб служити Ісусу Христу».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
