о. Іван Колодій: «Споживаючи Пресвяту Євхаристію, – споживаємо життя»

Пресвята Євхаристія – це Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа під видами хліба і вина. У Євангелії від Івана Христос каже: «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Ів.6,54). Для чого ми споживаємо Пресвяту Євхаристію? У яких випадках ми не можемо приймати Тіла і Крові Христових? На ці питання відповідає настоятель храму Собору св. Івана Хрестителя Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Іван Колодій:

«Сьогодні – свято Пресвятої Євхаристії. У Євангелії від Івана Ісус Христос говорить: «Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки» (Ів.6,51). А це означає, що ми потребуємо споживати Пресвяту Євхаристію для того, щоби наша душа не вмерла. І, власне, якщо наша душа не помре, тоді ми зможемо жити вічно. Тому сьогодні Церква Христова у особливий спосіб відзначає свято Пресвятої Євхаристії для того, щоби дати кожному із нас певний дороговказ. Усі свята, які відзначає Церква, вказують нам на те, як ми маємо жити, що потрібно робити, щоб осягнути Царство Небесне. Іншими словами можемо сказати так: що нам потрібно робити для того, щоб бути щасливими. Сьогоднішнє свято містить у собі декілька важливих аспектів.

Для чого ми споживаємо Пресвяту Євхаристію? Найперше, слово «Євхаристія» означає подяка. Тобто, коли ми споживаємо Тіло і Кров Ісуса Христа, тим самим дякуємо Богу за дар життя, який ми отримали. Адже ми живемо в першу чергу для того, щоби дякувати Богу за дар життя. Те, що ми живемо – це дар Божий. Те, що ми прийшли до Церкви – дар Божий. Коли ми усвідомлюємо, власне, своє існування – це також дар Божий. І коли ми приймаємо Пресвяту Євхаристію, то тим самим дякуємо Богу за те, що Він нас сотворив, відкупив від смерті, а, відповідно, після чого ми зможемо жити вічно. Зараз ми, немовби, живемо у одному форматі свого життя, але після смерті ми будемо жити у іншому форматі. І це життя буде благословенним і щасливим. Споживаючи Пресвяту Євхаристію, – споживаємо життя. Святитель Микола Сербський казав: «Коли ми їмо, то боремося зі смертю. Коли ми миємося, – боремося зі смертю». Коли ми споживаємо їжу, то продовжуємо своє життя, а коли ми споживаємо Пресвяту Євхаристію, то в цей момент відновлюємо духовне життя. А хто не споживає Тіла і Крові Христових, той помирає. Одним із індикаторів фізичного здоров’я людини є її апетит. Коли приходимо до лікаря, то він дуже часто запитує нас про те, чи їмо ми, а чи ні. І ми відповідаємо, що втрачаємо вагу, а це, відповідно, служить таким собі індикатором, що сигналізує про проблеми зі здоров’ям. Так же само, якщо людина не споживає Пресвяту Євхаристію, тоді у неї існують проблеми із духовним здоров’ям. Завдяки споживанню Євхаристії ми пізнаємо Божу присутність. Ми живемо у світі, де відбувається чудо, де воно нас оточує. Наприклад, коли ми кидаємо у землю зернинку, то знаємо, що вона виростає. Як це відбувається? Це є чудо. Ми живемо у світі, який максимально пристосований для існування людини, – це так же само чудо. Тобто, коли ми споживаємо Пресвяту Євхаристію, то розпізнаємо Божу присутність у нашому житті. Ми розуміємо, що Бог присутній у моєму житті, а раз так, то це означає, що я не один у своїх труднощах і проблемах. Навіть коли звучить сирена, то я розумію, що Бог завжди поруч. А це для мене є джерелом радості і впевненості, адже я знаю, що Бог є всемогутнім і добрим. Він мене любить. Коли ми споживаємо Пресвяту Євхаристію, то єднаємося у спільноті. Ми вчимося розуміти один одного, підтримувати одне одного. Коли ми живемо євхаристійним життям, то тим самим будуємо добрі стосунки з Богом. Я розумію, що Бог мене сотворив, і я, відповідно, люблю і поважаю свого ближнього. Адже я розумію, що ми сотворені на Образ і Подобу Божу. Таким чином ми живемо у гармонії з Богом і із собою. А гармонія з Богом автоматично проектується на гармонію з людьми. І все це з нами робить Пресвята Євхаристія.

Коли ми не можемо приймати Євхаристію? Перше, – коли перебуваємо у стані важкого гріха. Що це означає? А це означає, що ми зробили якийсь поганий вчинок, розуміємо це, але не каємося. Тоді потрібно приступити до Таїнства Сповіді, тим самим визнати перед Богом свої провини. Таким чином Бог нам прощає. Нам потрібно приступати до Сповіді для того, щоб ми не звикли до зла. Людина має здатність до всього звикати: до зла, до поганих вчинків. І коли ми часто ходимо до Сповіді, то ставимо гріх перед собою, тим самим визнаючи, що робили погані вчинки, і тільки тоді можемо приступати до Пресвятої Євхаристії. Друге, – коли людина є публічним грішником. Існують певні норми, які ми маємо виконувати. Наприклад, Церква Христова забороняє чоловікові і жінці жити на віру. От для прикладу, хлопець і дівчина живуть разом на квартирі. Тоді вони публічно перед всіма людьми зневажають Божий закон. Адже закон каже, що потрібно взяти церковний шлюб. Чоловік і жінка мають розуміти, що їхнє статеве життя має бути відповідальним. Люди мають усвідомлювати, що спочатку потрібно отримати Боже благословення. А коли вони живуть без Божого благословення, то виступають публічними грішниками. Бажаю вам бути щасливими, стати носіями радості життя. Нехай Господь нам у цьому допомагає через прийняття Пресвятої Євхаристії».

Підготувала Юліана Лавриш