Сьогоднішнє Євангеліє описує нам звернення Бога, Який промовляє: «Отож не турбуйтеся, промовивши: що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?» (Мт.6,31). Бог говорить про те, що не потрібно турбуватися, а радше, навпаки, – віддатися у Його руки. Він закликає нас покладати свою надію лишень на Нього.
Святий Августин говорить такі слова: «Якщо Бог буде стояти на першому місці, то все інше буде на своєму місці». Справді, сьогоднішній євангельський уривок підтверджує нам ці слова. Надія на Бога – це чеснота, яка найперше потрібна у нашому житті. Отже, покладаймо свою надію на Бога, віддаймося у Його руки. Він все сотворив досконало, зокрема і нас. Господь знає, що ми потребуємо матеріального, а отже, ніколи не відніме цього від нас. Бог подбає про кожного із нас.
Також читаємо про Боже милосердя і щедрість. У Євангелії йдеться про те, що коли б ми не попросили у своїх батьків хліба чи риби, то які б ображені вони не були, своїм дітям віддадуть останнє: «Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на, небі, дасть дари тим, які його просять» (Мт.7,11). Отже, звучить таке певне порівняння, що Отець Небесний є набагато милосерднішим.
Дехто вважає, що дуже багато просить у Господа, і мовляв, а може вже досить. Але насправді, коли ми просимо в Бога, то тим самим покладаємо на Нього свою надію, сподівання. Найперше до Бога лунають всі наші молитви, прохання. А це означає не що інше, аніж те, що Бог є найважливішим у нашому житті. У Євангелії від Матея Ісус Христос каже: «Просіть, і дасться вам» (Мт.7,7). Отже, просімо Бога, щоб саме Він провадив нашим життям. І тільки тоді все буде у нас на правильному місці.
о. Маркіян Кузьмич, священник Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Центру опіки сиріт
Повязані записи
