21 листопада Церква відзначає Собор святого архистратига Михаїла та інших безплотних сил. Про те, чому архистратига Михаїла називають начальником війська Господнього, про чудо у Малій Азії, про значення цього свята для нас сьогодні, розповідає сотрудник храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Михайло Гарват:
«Наш Спаситель до своїх апостолів каже: «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба» (Лк.10,18). Хто міг бачити, як це сталося? А той, хто був присутній. А це ще одне твердження того, що Ісус, який народився від Богородиці, є Сином Божим, Богочоловіком. У Книзі Буття написано: «На початку сотворив Бог небо й землю» (Буття 1,1). І йдеться не про небесні світила, але про світ духовний. І цей духовний світ найперше наповняють Божі створіння – Ангели Господні. Вчора у Євангелії ми читали про біснуватого. Ми читали про наслідки того, що тоді сталося, про наслідки тієї війни. Саме так святі Отці часто називають цю подію, яку Ісус називає одним реченням: «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба» (Лк.10,18). Там сталася війна, адже один із ангелів, а разом з ним і ті, які послухали його намови, розгордився, захотів бути рівним Богові. І тоді начальник війська Господнього архистратиг Михаїл так і промовив: «Хто як Бог». Хто може зрівнятися до Бога. І тоді сталося те, що ми чули у Євангелії: сатана разом з тими ангелами, які послухали його, наче блискавка, падав з неба.
Дорогі брати і сестри! Ця війна триває і до сих пір. Дуже часто вона набуває фізичного виміру, коли злий, використовуючи людей, вбиває інших людей. З історії ми добре знаємо, що такі люди вчиняли напади на інші народи, щоб їх погубити, поневолити, захопити. Святі Отці стверджують, що всі гріхи починаються з головного гріха, – гордості. Святе Письмо нас навчає: «Бог бо гордим противиться, а покірливим дає благодать» (1 Петра 5,5). Архистратиг Михаїл навіть тут, на землі, зробив не одне чудо. Оповідають про те, що у Малій Азії було одне джерело, біля якого була невеличка церковця. І кожен, хто приходив до цього джерела, молився у цій церковці і, маючи сильну віру, оздоровлявся. Священик приїжджав туди тільки на Богослужіння. І там постійно своє служіння звершував паламар на ім’я Архип, який молився там, який відкривав для людей цю церковцю. Він був настільки ревним у своєму служінні, що навіть безбожники бачили, що приклад його християнського життя навертає людей до Бога. Чого тільки вони не робили йому, а він покірно і терпеливо зносив усі випробування. Неподалік протікали дві ріки, і ці люди вирішили зробити так, щоб русло зійшлося в одне і затопило цю церковцю, змило джерело. Цей благочестивий паламар вклякнув і молився. У цій церковці він був готовий загинути. І тоді він почув голос: «Вийди з храму». Він виходить з храму і бачить архистратига Михаїла, який махнув своїм мечем і підняв вогняний стовп, після чого вся вода зупинилася. Люди, які все це робили, побачили це і зразу зрозуміли, що відбувається щось надприродне. Тоді архистратиг вдарив своїм мечем об камінь, який розколовся, і вся ця вода зійшла туди всередину. І так до сьогоднішнього дня тече ця вода, а церковця стоїть і нагадає про чудеса, які Господь чинить за посередництва архистратига Михаїла.
Нам не потрібно заглиблюватися далеко в історію. Всі майдани у Києві відбувалися під покровом архистратига Михаїла. Це місто не можна завоювати, доки люди покладаються на Господа, на Пресвяту Богородицю і на архистратига Михаїла, який є покровителем нашої столиці. Але це тільки до того часу, допоки люди покладаються на це заступництво. Що було б з цією церковцею, якби там не було цього паламаря, який покладався на Господа, який покладався на Боже чудо. Ми знаємо, що архистратиг Михаїл є покровителем всіх вояків, лицарів. Сьогодні ми співаємо «Многая літа» нашим воякам, а особливо Десантно-штурмовим військам. Вони взяли архистратига Михаїла собі за покровителя. Молимося і просимо у архистратига Михаїла заступництва для кожного з нас, для наших родин, для наших воїнів, для всього нашого народу».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
