Продовжуємо роздумувати над головними гріхами і протилежними до них чеснотами. Глибокі розважання над цією темою дозволяють нам збагачуватися духовно і працювати над тим, щоби хоча б на крок наблизитися до досконалості, долаючи людську неміч. Про гріх смутку та протилежну до нього чесноту – радість у Святому Дусі розмірковує сотрудник храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Микола Стронянський:
«Продовжуємо розважати над головними гріхами на основі Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха». Сьогодні поговоримо про гріх смутку і протилежну до нього чесноту – радість у Святому Дусі. Святий апостол Павло розрізняє два типи смутку, кажучи: «Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба; а смуток цього світу – смерть спричинює» (2 Кор. 7, 10). Перший смуток, спричинений особистим жалем за вчинену провину, за вчинений гріх, як переступ Божої заповіді. І це може нам допомогти, коли ми приступаємо до Таїнства Покаяння і Сповіді для того, щоб збудити у собі жаль, розуміючи, що тим своїм вчинком ми образили Господа Бога і просимо у нього покаяння. І саме через смуток ми одержуємо цей жаль. Натомість, інший тип смутку супроводжується бажанням панувати над своїм життям, покладаючись виключно на свої сили, забуваючи про Господа. Це смуток вводить нас у відчай, у розчарування, у пригніченість, до безнадії. Щоби позбутися гріха смутку не треба з ним просто боротися, бо, напевно, для цього нам не вистачить життя. Варто здобувати протилежну чесноту, яку пропонують нам святі Отці – це радість у Святому Дусі. Що таке є радість, як плід Святого Духа? Дух Утішитель є джерелом цієї радості. Коли ми спостерігаємо за маленькими дітьми, то можемо побачити, що вони не вчаться тішитися, радіти, а вони є такими, якими є. Радість завжди є присутньою у кожному християнському серці. Псалмопівець Давид у своєму псалмі каже: «Радій у Господі і Він сповнить тобі бажання твого серця». Якщо людська душа перебуває у стосунку з Господом, тоді Він наповняє її радістю. Отже, впродовж цілого земного життя людина може дякувати Богу і славити Його. Апостол Павло у своєму посланні каже: «Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!» (Фил. 4, 4). Як здобути нам чесноту радості? Віктор Франкл каже: «У наше життя приходить радість, коли у нас є чим зайнятися, є кого любити і нащо сподіватися». Людина, зреалізована у своєму житті, справді вміє радіти і тішитися кожною миттю прожитого дня. Давньоримський філософ Сенека у своїх листах каже: «Досяг вершини лишень той, хто знає, чому в житті радіти»».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
