Сім’я – це союз любові між чоловіком і жінкою. Сьогодні важкі випробування торкнулися і сім’ї. Війна розділила сім’ї, змушуючи чоловіка, дружину і дітей випробовувати свою любов на відстані. Про сім’ю, як про початок великого Божого промислу, про те, як подолати ненависть і зло у сім’ї, про те, як зберегти відносини на відстані, розповідає священик ПЦУ із Тернопільщини отець Олексій Філюк.
Сім’я – домашня церква. Сім’я – початок великого Божого промислу
Сьогодні ми з вами будемо говорити про сім’ю в часі війни. Адже зараз кожній сім’ї дуже нелегко переживати всі ці труднощі. У Посланні до Ефесян апостол Павло каже: «Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова жінки, як і Христос голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель. А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм чоловікам» (Ефесян 5,22-24). Для чоловіків також є прекрасна біблійна порада, яку дає апостол Павло, кажучи: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом, щоб появити собі Церкву славну, без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна. Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить. Ніхто ж ніколи не ненавидів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою» (Ефесян 5,25-29). Ми одне одного маємо зігрівати підтримкою, добрим словом, любов’ю. Ми маємо розуміти, що настали нелегкі випробування, але все одно їх потрібно пронести через своє життя. Все тлінне – змінне, але нам потрібно жити і любити. Інститут сім’ї: чоловік, дружина, діти. Апостол Павло також дає рекомендації і для батьків: «А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших» (Ефесян 6,4). Апостол Павло, звертаючись до дітей, говорить: «Діти, слухайтеся в Господі батьків ваших» (Ефесян 6,1). А далі апостол Павло продовжує: «Шануй батька свого і матір – це перша заповідь з обітницею: щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім» (Ефесян 6,2-3). Бувають різні батьки, але все одно вони – наші батьки. Вони дали нам життя. Кожен із нас має свого небесного Батька, який спостерігає за тим, як ми турбуємося і клопочемося про багато що. Проте добру долю, яка є з Господом, вибирають не всі. Сім’я – домашня церква. Сім’я – початок великого Божого промислу. У сім’ї ми вперше навчаємося говорити, молитися, робити перші кроки. Бережіть свою сім’ю!
Як подолати ненависть і зло у сім’ї?
У сьогоденні ми з вами зустрічаємося з дуже багатьма людьми, які у часі війни стали настільки агресивними, що провокують постійні сварки в сім’ї. Хтось, можливо, емоційно переживає, а хтось, можливо, емоційно страждає від домашнього насильства. Все це відбувається на тлі якихось певних нестач, на тлі агресії, на тлі війни. І знову ж таки, ми маємо запастися терпінням і розумінням того, що все це минеться. У сім’ї ми маємо підтримувати одне одного, бо це є дуже важливо. У Посланні до Римлян апостол Павло говорить: «Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра» (Римлян 12,9). Нелицемірна любов хай буде і в житті, а особливо в сім’ї. Якщо чоловік вживає алкоголь чи б’є дружину, то у такій сім’ї вона не буде щасливою. Вона буде ненавидіти це зло, яким є алкоголь, наркоманія. І якщо хтось з членів сім’ї має таку залежність, то, звичайно, що ми будемо ненавидіти цей гріх. Свою дитину ми то любимо, свого чоловіка дружина любить, але ще більше ненавидить гріх. Тому апостол Павло закликає ненавидіти зло і тулитися до доброго. І добре жити можна тоді, коли добрий чоловік чи добра дружина. І важко жити стає тоді, коли проявляється зло і ненависть. У Посланні до Римлян апостол Павло продовжує нас навчати: «Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність. Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте. Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть» (Римлян 12,10-15). Плакати – це не слабкість, а нормальним є проявляти свої емоції. А далі апостол Павло каже: «Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро» (Римлян 12,17). Коли у сім’ї чоловік жінці (жінка чоловіку) робить якісь прикрощі, то не платіть злом за зло, бо зло породжує зло, а ненависть породжує ще більшу ненависть. Благословенною буде та сім’я, яка зло перекриває любов’ю, лагідністю і стриманістю.
Як зберегти відносини на відстані?
Дорогі брати і сестри! Інститут сім’ї зараз трішки розділився: чоловіки захищають Батьківщину на Сході; дружини знаходяться в Україні, або ж за її межами. Єднаймося на відстані. На відстані любімо, терпімо, благословляймо, молімося, ніколи не здаваймося. Ніколи не падайте у паніку. Не бійтеся, адже страх паралізує. Попри все пам’ятайте, що війна закінчиться, сім’ї знову об’єднаються, і ми далі будемо жити у своїй прекрасній, Богом благословенній Україні. І будуть щасливі сім’ї, щасливі діти, і Бог миру буде з нами. Якщо у сім’ї була і є любов, тоді відносини збережуться завжди. Якщо ж у сім’ї були проблеми і до війни, то вони залишаються і зараз. Це дуже гостре питання, яке в майбутньому потрібно вирішити. «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі» (1 Ів.4,16), – навчає нас Святе Письмо. Ніхто не відбере від нас дару любити, навіть, коли ми перебуваємо на відстані.
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами програми «Добра розмова» для телеканалу ІНТБ
Повязані записи
