Кожної неділі, свята чи, навіть, у будень ми приходимо до Божого храму для того, щоби прославити нашого Творця. Храм – це не просто споруда, а унікальний простір для спільної молитви. Перебуваючи у храмі, маємо виконувати певні норми поведінки, які приписує нам Церква.
Які норми поведінки християнина у храмі? Чи вважається, що я була на Службі Божій, якщо я стояла не в Церкві, а на вулиці? Яке значення має ставлення свічок у Церкві? Чому жінкам не можна заходити у вівтар? На ці та інші питання відповідає священик ПЦУ із Тернопільщини отець Олексій Філюк.
Правила поведінки у Божому домі або церковні канони
У Євангелії від Матвія Ісус Христос закликає усіх і говорить такі слова: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт. 11:28-29). Де ми знайдемо на землі спокій нашим душам? Лишень у Господі Ісусі Христі, коли ми єднаємося на молитві у храмі. У Церкві ми єднаємося для спільної молитви для того, щоби молитися у наміреннях за наші потреби і для того, щоби віддати хвалу нашому Господу, що на небесах. Церква – це зібрання віруючих людей у ім’я Ісуса Христа, які спільно приходять віддати хвалу Господу Богу, помолитися, поблагословити Бога і один одного. Ми є послідовники, виконавці Христових заповідей і Його постанов, які виконуємо, і живемо по Слову Божому. Ми ходимо до храму, виконуємо Божу заповідь – шість днів трудися і працюй, а сьомий день віддай Господу Богу Твоєму. І ось коли ми, християни, не йдемо у храм для того, щоби прославити Бога, віддати Йому хвалу, то ми, фактично, стаємо не виконавцями Божих заповідей і «крадіями» Божого дня, який ми маємо святкувати, молитися, робити діла милосердя і славити Бога, Який дає нам життя, дихання, дає нам що їсти, пити, за що Йому слава і подяка. Отож, сьомий день. У Старому Заповіті святкувалася субота, але з приходом Ісуса Христа на землю, із виконання Його плану спасіння для людства і дарування життя вічного з Богом, Він воскресає у перший день тижня, тобто у неділю. І ми, новозавітні християни, святкуємо той Божий день, воскресний день у неділю, коли воскрес наш Господь Ісус Христос, у ім’я Якого ми проповідуємо. Чим корисна спільна молитва у Церкві у недільний чи святковий день? Молитва піднімається до престолу Господнього на небеса, і чим нас більше, тим молитва є сильнішою. І часом буває хтось неуважний на молитві, але з боку щиро, ревно молиться бабуся, священик, хор, люди і за тією ласкою Божою, яку отримують ці всі люди, отримує і та людина, яка була не дуже уважна на молитві. Бог є любов. І ми маємо з вами також єднатися у молитві у недільні дні, а також і в будні. Ісус Христос говорить: «Бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них» (Мт. 18:20). І усі ми збираємося у Його ім’я, і дякуємо за усі ті благодіяння, які нам вділяє Господь у повсякденному житті.
Які норми поведінки християнина у храмі?
Найперше, не треба бути спокусою для брата чи сестри своєї у Божому храмі. Написано є про те, що чоловіки хай приносять хвалу Богові з непокритими головами, а жінки – із покритими. Звичайно, говоримо про те, що зараз ХХІ століття, що можна ходити і без головного убору. Так, можна, якщо у вашому селі чи містечку прийнято, що ви ходите без головних уборів, то не обов’язково зав’язувати хустину через те, що вона по своїй суті до Бога вас не приводить і не спасає вашої душі, а спасає щира молитва, віра у Ісуса Христа, як Спасителя. І коли у вашому населеному пункті у хустинках, косинках, тобто покривають голову, і коли прийшла молода дівчина до Церкви без косинки, то не треба їй робити зауваження, адже, можливо, вона прийшла сьогодні вперше, і коли таке відбулося, то, звичайно, вона другий раз уже не прийде. Нам потрібно тут дуже толерантно поводитися. Бог дивиться на наше серце, ми ж люди, дивимося на хустинки, на платтячка, на спіднички. Звичайно, Церква рекомендує, щоби жінки приходили у храм у спідничці, а чоловіки – без головних уборів. По можливості стараймося брати невеличку косиночку, спідницю, і це буде добре. Звичайно, якщо у вас заведено ходити у штанах і без головного убору, – ніхто не заставляє переодягатися у спідниці, ходіть так, як вам зручно, але Церква рекомендує щоб ми не ставали спокусою у чиїхось очах, потрібно надівати косиночку, спідницю, мають бути накриті плечі і так відвідуємо Богослужіння. Головне, щоб ми йшли до Бога із щирим серцем і з вірою, і Він нам допоможе, а вже який одяг, то залежить лишень від вас.
Щонеділі на роботі випадає моя зміна і ніяк не потрапляю до Церкви. Як жити, якщо мене мучить совість?
При можливості, якщо це реально, ви можете помінятися з кимось, хто може вас замінити. Можете підійти до начальника зміни, щоб він переніс вашу працю на інший день. Є такі роботи, що мусять виконуватися, і часом є порушення недільного дня тим, що людина працює, наприклад: лікар, пожежник, мнсник. Ці люди зобов’язані працювати через те, що вони рятують інші життя людей, і це не є гріхом. Але тоді ви у будь-який інший день можете піти у храм у своєму містечку, відвідати Богослужіння і принести подяку Богу за ті всі дари, які Він вам подарував.
Чи вважається, що я була на Службі Божій, якщо я стояла не в Церкві, а на вулиці?
Так, звичайно, вважається, що ви були на спільній молитві, вознесли хвалу Господу, а якщо ви ще і посповідалися і причастилися, то вам ціни немає. Краще бути на церковному подвір’ї, слухати Службу Божу, молитися разом, аніж взагалі не бути учасником Богослужінь. У цьому немає ні гріха і проблеми, ви були на Службі Божій.
Чи обов’язково, коли йдеш у храм, сповідатися?
Церква рекомендує, коли на вашому серці є осад чи щось вас мучить, чи ви перед кимось вчинили зло, чи для когось зробили зло, – в таких випадках, по поклику свого серця, прийдіть, посповідайтеся, покайтеся у своїх гріхах, примиріться із своїм ближнім, якого ви образили. Рекомендую усім вам, християни, іти до храму у примиренні з усіма. Жертва хвали у храмі має приноситися лишень з чистим серцем, коли ми у примиренні з усіма ближніми, ні на кого не маємо образи, і ніхто на нас не ображається. І ось тільки тоді ми з вами на правильній дорозі, і коли у вас є можливість посповідатися, причаститися, то робіть так, як вам підказує серце. Церква рекомендує хоча би раз у місяць приступати до Сповіді і Причастя.
Яке значення має ставлення свічок у Церкві?
Свічечка – це наша маленька жертва Богові. Ми її ставимо на підсвічнику у наміренні або за здоров’я, або за душі тих, кого з нами уже не має. Ви це робите індивідуально: є бажання ставити свічечку – ставте, якщо у вас виникає сумнів і ви не хочете ставити, ніхто вас до цього не примушує і не зобов’язує. Свічечка символізує моління. Як вогонь горів на апостолах, які прийняли Духа Святого, так же само і вогонь свічок наповняє і храм, і святилище Божою присутністю. Свічечка – це символ нашої молитви. Хай наша молитва і наше серце палає так само, як вогонь свічки. Хай буде наше серце наповнене Божою благодаттю. Нехай горить наша молитва, як свічка. Нехай палає наше серце любов’ю до Бога і до ближнього.
Чому жінкам не можна заходити у вівтар?
Єрусалимський храм був тридільний, так же само, як і сучасна Церква. І Церква поділяється на притвор – перша частина, середня частина – частина вірних, і вівтар, який відділяється від святилища іконостасом. За приписами Церкви у притворі стоять люди, які готуються до священного Хрещення, вони ще не прийняли Хрещення Духом Святим, і вони стоять у притворі, у першій частині храму. У другій частині храму стоять хрещені люди, християни, які там моляться і славлять Бога. І за іконостасом знаходиться вівтар, у якому священик, єпископ чи собор священиків відправляють Богослужіння. У святилище заходить лише людина Богопосвячена: священик, диякон, єпископ.
Чи можна щонеділі причащатися без Сповіді?
Такої практики у Православній Церкві, як прийняття Причастя без Таїнства Сповіді, немає. Церква рекомендує посповідатися, очистити свою душу, тоді прийняти Тіло Господнє у своє тіло. Отож, нехай Бог миру буде з вами. Будьте перед Господом чисті, нехай серця ваші будуть чистими, і щоб не в осуд, а для оправдання, ми приймали Тіло і Кров Господню.
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами програми «Добра розмова» для телеканалу ІНТБ
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Олексія Філюка
Повязані записи
