о. Олексій Філюк: «Не давайте ненависті місця у вашому серці. Любіть Бога. Любіть ближнього. Моліться за ворогів»

У сьогоднішній час нас дуже часто переповнюють злість і ненависть. Ненависть – це почуття, яке може містити в собі низку негативних емоцій. Як не отруїтися «токсичними» емоціями? Як сьогодні, у час важких випробувань, у своєму серці зберегти християнські цінності? Чи правильно є молитися за Захисників України, але водночас проклинати ворогів нашої держави? Чому у Книзі Псалмів є Псалми, які благословляють Бога, а інші проклинають ворогів? На ці запитання відповідає священик ПЦУ із Тернопільщини отець Олексій Філюк.

Ненависть і злість

З біблійної точки зору ненависть і злість вважаються гріхом, адже ми у своєму серці тримаємо образу. У Посланні до Ефесян апостол Павло каже: «Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом» (Еф.4,26). Ненавидіти і гніватися властиво кожній людині, але це немає повністю нас поглинути. У нашому серці має бути місце або для любові, або для ненависті. Де є Бог, там є і любов. Ісус Христос каже: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Ів.13,35). Дорогі мої, коли ми між собою будемо мати любов, тоді в нас не буде місця для диявола. У Святому Писанні говоритися про те, щоб ми не залишали місця дияволові, щоб зі свого серця ми викорінювали ненависть і зло. У цей нелегкий для України час ми з вами маємо дослухатися до Слова Божого. Ми маємо залишатися християнами, які люблять. «Бо любов силу гріхів покриває!» – каже апостол Петро (1 Петра 4,8). Кожна людина має свої риси характеру. Хтось є меланхоліком, а хтось – холеричний, тобто такий імпульсивний, емоційний. Одна людина вміє любити, а інша – не навчилася любити і ненавидить. Так, всі різні. Я дуже часто отримую запитання, які стосуються війни. Адже зараз у суспільстві панує ненависть, а любов зменшилася і охолола. Ми з вами повинні пережити цей час, але війна має змінити нас. Ми маємо почати цінувати своє життя. Ми маємо почати любити кожний день. Починаючи із 24 лютого, кожний з нас змінився. Так, хтось змінився у кращу сторону, а хтось, на жаль, змінився і в гіршу сторону, адже дає верх своїм емоціям: злоститься, проклинає. Це не по-християнськи. А ви, напевно, мені скажете, що не по-християнськи, коли росія напала на Україну, вбиваючи жінок і дітей. Так, це не правильно. Але не давайте місця дияволові. Якщо ви будете добрі тут, на землі, то добрими підете до Бога, і будете оправданими.

Чи правильно є молитися за Захисників України, але водночас проклинати ворогів нашої держави?

Відповідаю – це неправильно. Ісус Христос говорить: «Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» (Мт.5,44). Ми не судді. Нам ніхто не давав права судити. Суд належить Богу. Він буде судити, як грізний Суддя. Він прийде, як грізний Суддя, і питати буде кожного за його діла. Ми ж не дозволяймо ненависті рости у нашому серці. Нехай там буде лише Бог і Божа любов. Коли молитеся, тоді благословляйте всіх, кажучи: «Господи, дай мудрості, дай сили перебороти всі ці труднощі».

Чому у Книзі Псалмів є Псалми, які благословляють Бога, а інші проклинають ворогів?

Книга Псалмів писана царем Давидом – старозавітнім царем, який, так би мовити, був другим монархом у ізраїльському народі. У Давида залишилося дуже багато ворогів, які шукали його душі. І у Книзі Псалмів Давид висловлював і молитви, і благословення, і, водночас, проклинав тих, хто ненавидів його. Це відбувалося у Старому Заповіті, але у новозавітному часі Христос прийшов, щоб доповнити закон і виконати план спасіння. Сьогодні ми не маємо проклинати. Якщо ми читаємо Книгу Псалмів, то розуміємо, що це Книга є богоодухотворена Святим Духом. Всі Псалми, які є канонічними, рекомендуються для читання. Але ми не маємо проклинати у прямому значенні цього слова. Прикладом для наслідування для нас є Христос. Його також бичували. На Нього плювали, але Він з терпеливістю прийняв усе це. Він виконав план спасіння. Так, у часі війни ми маємо захищатися. Ісус Христос, звертаючись до Петра, каже: «Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть» (Мт.26,52). У часі війни ми з вами маємо чітко знати про те, що Христос не підтримував війни. Він виганяв із храму продавців голубів, продавців ягнят. Так же само і ми маємо із своєї Батьківщини виганяти всяку нечисть, яка  приходить до нас з недобрими намірами. Ісус Христос казав: «Дім мій – дім молитви» (Лк.19,46). Наша Батьківщина – Батьківщина українців. Наші храми – храми Божі. Ми з вами, ревно молячись, маємо гнати ворога із нашої землі.

Дорогі брати і сестри! Не давайте ненависті місця у вашому серці. Любіть Бога. Любіть ближнього. Моліться за ворогів. Не заповнюйте своє серце ненавистю і злом. Нехай у ньому живе Бог, який розсудить кожного по його ділах.

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами програми «Добра розмова» для телеканалу ІНТБ