Цими вихідними, 15-16 грудня 2019 р., у Святопреображенському монастирі сестер ЧСВВ у с. Береги відбулись традиційні передріздвяні реколекції львівської спільноти “Українська молодь – Христові”. Реколекції проводив о. Орест Демко на тему: “Мандруючи до Вифлиєму”. Вашій увазі представляємо основні різдвяні думки, над якими розважали учасники під час реколекційних наук.
Про Божу любов
- Добре бути разом;
- Це я, а не хтось обираю куди себе спрямовувати, чи відкину інші справи, щоб побути з тобою;
- У Заповіді “люби ближнього як себе самого” Господь говорить нам важливі речі про любов;
- Ми точно не любимо себе такою любов’ю, якою любить нас Бог;
- Тільки з повноти серця уста промовляють;
- Чим ближче ми наближаємось до світла, тим краще ми бачимо. Чим ближче ми до Бога, тим чіткіше бачимо наше серце. Бо світло – це Господь;
- Хто часто сповідається, той прискіпливо, під світлом молитви бачить свої гріхи, а якщо сповідаєшся раз в рік, то ти не дивишся на свої гріхи під світлом молитви;
- ми покликанні зростати у досконалості і здорово сприймати свою недосконалість;
- ми щороку повинні себе піштовхувати до кращого;
- пізнання вищих глибшого життя – це наша праця у пізнанні себе;
Суть і зміст Різдва
- Літургійний рік – це серпантин, який піднімає нас у вірі щораз, то вище;
- Кожного року ми маємо все глибше переживати Різдво;
- Пам’ятай, що святкування Різдва – це не про перебути чи перекотити, а це про духовне піднесення і зростання;
- не розминись у зустрічі з Христом;
- Якщо Ісус Христос не є в центрі, то ми не святкуємо Різдво, а рутинно калькуємо з року в рік;
- Дух Різдва – це не ціль свята, а те, що передує самій події, створює святкову атмосферу;
- Ялинка, гірлянди і шопка не є самоціллю Різдва, а є тим, що нас впроваджує у контекст народження Спасителя;
- А найпершим контекстом де народжується Христос є не Вифлеєм, а моє серце;
- ми цього року тут і тепер беремо участь у події Різдва Христового;
- Різдво ставить нам виклик. Ми маємо так його пережити, щоб відчути зміну у душі і щоб щось осіло в нас і залишилось на весь рік. Щоб я міг сказати: “ у січні я почуваю себе оновлено іншим, чим я був у листопаді”;
- суть події не може моє серце не зрушити і не торкнути;
- у Різдві мусить бути цілісність;
- важливими є усі грані життя людини, які ми повинні наповнювати паралельно;
- не можливо емоцією і чуттєвістю заповнити мою єдність з Богом;
- я цілісно йду до Бога;
- мої жести – це моя молитва тіла;
Що зробити, щоб мої духовні поривання пізнати Різдво були у дусі самого Різдва? Поради.
- Прочитай ще раз про Різдво у Святому Письмі. Я знаю, що ти і так знаєш, але відкрий і прочитай;
- прочитай коментар про Різдво;
- обов’язково приступи до Сповіді;
- роби зусилля, бо це потрібно;
Чому ми не бачимо світло Різдва?
- Вікна душі зашторені, зашморгані, тому темно і ми не бачимо світла Різдва;
- шукайте і знайдете;
- Вогонь віри і пізнання запалює Господь. Віра – це дар Божий;
- Вогонь дає Господь, а ми у своєму серці готуємо добрі дрова, щоб було Богові що запалити;
- пошук Бога – це шлях очищення Його благодаттю всіх наших каналів, якими ми сприймаємо віру у Бога;
- Для багатьох людей є тягарем святкувати Різдво, бо вони топляться у рутині традиції, де немає Бога;
- ми щороку по-новому маємо вчитися святкувати правдиве Різдво;
В чому правда Різдва?
- Христос живий!;
- Бог народжується і залишається з нами;
- У Різдві найлегше побачити близькість людини з Богом. Христос є на 100% наш: маленька і беззахисна дитина;
- Основна Різдвяна правда – максимальна близькість Бога з людиною;
- Бог став одним із нас;
- У Різдві Бог входить у нашу історію;
- Якщо ти глибоко переживеш у своєму серці цю Різдвяну правду, то ти не матимеш спокуси через півроку сказати, що Бог тебе забув;
- Ось про що Різдво. Оце радість, яка триває і відлунює цілий рік;
- Ми оновлюємось цим різдвяним досвідом Бога. Любов Бога стає з трону і лягає у пелюшки в стаєнці Вифлеєму;
- Ось любов, з якою Господь приходить до людини. Спаситель народжується…;
- Його участь у людській природі. Він показує, що разом з тим, що Христос є Богом, він стає одним з нас і починаю цю велику дійсність відкуплення людського роду. Христос своєю жертвою розриває людську смерть і перепрошує Бога своєю жертвою за провину і образу людей;
- Цим, Христос розриває кайдани диявола і показує, що Божа сила є сильнішою. В цьому є сутність спасительства. Тому ми славимо його у народженні. Це те, що знову і знову дає нам причину для радості;
- Господь нас витягує не з якоїсь ямки, а з глибокої прірви,з якої людина при всіх своїх стараннях ніяк не може сама вибратися;
- Христос дає нам дуже потужну, нову силу;
- Через свою різдвяну місію Христос нам повертає статус гідних Божих дітей, який ми втратили через непослух Адама;
- повернення мені гідності через відкуплення – це кінцева суть мого відкуплення;
- це правда, яка не є тільки на тиждень Різдвяних свят, а назавжди;
Якщо я кажу, що я просто не можу не грішити, то це означає, що у моєму серці Христос ще не народився…
- Він ще за мене не помер. Якщо я приймаю різдвяні правди, то для мене ця фраза просто не може існувати;
- дитина, чоловік, жінка, це вони винуваті у тому, що я грішу. Коли все добре, то я не грішу, а коли, щось йде не так, то я не можу не грішити;
- Від чого тоді залежить моя віра? Від зовнішніх обставин, від людини яка поруч?;
- Чи ми кажемо, що центром мого життя, хто реально на нього має вплив, від кого залежить є Господь? Ми маємо Христа, ми маємо вибір і ми маємо можливість не грішити. Ось це є правда Євангеліє;
В чому правда людини?
- Спаситель не народжується у безпеці і абсолютному комфорті;
- людина живе там, де є небезпека і непевність. В цьому правда людини. І в таких умовах народжується Христос: в стайні у небезпеці, чим ще більше підкреслює, що він є частиною людської правди;
- народження Спасителя – це радість для людини;
- Бог дає людині вудку і садить на березі ріки і дає вибір чи ловити рибу, а чи сміття з тої водойми. Це рішення за нами;
Наше завдання:“бути світлом світу і сіллю землі”
- Наше завдання не змінювати одразу цілий світ, а бути його світлом;
- бути тим мізером, як сіль у борщі, якого є трішки, але який дає смак цілому світу;
- живімо з глибоким бажанням бути світлом;
- задумайтесь що для цього ви ще можете зробити;
- місія християнина: уприсутнювати Бога;
- творити простір для помешкання Бога;
- це не про щось абстрактне, а про конкретні наші вчинки;
- не про критику, а про преображення;
- задумайтесь і ви будете в шоці від того, як багато залежить від кожного з вас;
- Якби Бог не вірив у людину, то він би не воплотився;
- Господь вірить у людину, у те, що ми можемо піднятись з дна;
- Різдво це про те, що Бог так низько опустився, бо вірить у мене і у тебе, у всіх нас . Можливо сьогодні не можемо, але завтра обов’язково зможемо. Вірте в себе, бо Господь у вас вірить.
Занотувала Кутнів Христина
Повязані записи
