о. Орест Фредина: «Хрест Господній – слава ангелів і смерть для демонів»

Упродовж цих днів ми вшановуємо посвяття Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Хрест – це символ нашого спасіння. Хрест – це єднання між небом і землею, людиною і Богом. Хрест – це духовна зброя кожного християнина.

Про значення хреста, його животворящу силу та цінність у житті вірянина розповідає настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Орест Фредина:

«Якось одного разу до церкви зайшов молодий хлопчина, який дуже гарно перехрестився. І священик його запитав: «Скажи, хто тебе так навчив хреститись?» Хлопець відповів: «Знаєте, отче, я мав надзвичайно гарну і добру матір, і коли я був зовсім малим хлопцем, мені мама поклала на груди хрестик, і сказала ніколи його не знімати. Але йшов час, я підріс, у колі моїх друзів, це було на переломі, коли розвалювався радянський союз, ніхто хрестика не носив. І я в колі своїх друзів бачив, як інші випивають, говорять погані слова, ведуть себе зухвало. Кожного разу, як пригадаю, що у мене на грудях хрестик, то це мене якось стримувало. Я думав, що це сковує мою свободу, не дає мені можливості жити так, як живуть інші вільні люди, що не знають Бога. І ось одного разу на дискотеці, у часі розпалу, коли усі трошки випили, і я вже на той час дозволив. Було багато гарних дівчат, у повітрі вже пахло розпустою, а цей хрест неначе пік мені груди. І я тоді у нервах зірвав цей хрест і жбурнув його у кут дискотеки». Дуже швидко після цього випадку, коли він жбурнув хрестик, померла його мама, яка була надзвичайною людиною. На його серці залишився глибочезний смуток. Одного разу, коли він прийшов на цвинтар до матері, вирішив щиро помолитись. І ось по якійсь хвилі попав у захоплення. Раптом перед його очима мама у світлій одежі, від неї б’є світло. Вона така гарна, що просто захоплює, а на грудях величезна чорна пляма. І він запитав: «Мамо, що це за пляма?» Мама відповіла: «Сину, тут така радість, а ця чорна пляма – це ти. Пам’ятаєш, хрестик, який ти жбурнув. Поза хрестом нема спасіння». І раптом мати протягає до нього руку і йому в руку вкладає хрестик, який колись він викинув на дискотеці. Знов чоловік став на місці і стоїть на могилі матері, відкриває своє зап’ястя, а в руках той самий хрестик, що колись на нього вдягнула мама.

Бог не перестає шукати за кожним із нас. Ісус у Євангелії каже: «Хто хоче бути моїм учнем, хай зречеться себе, бере хрест і йде за мною». Хрест Христа – це любов до людей. Взяти свій хрест – це піти за Христом. Навіть, якщо людину зазнають труднощі, і вона переходить через смерть, її впроваджують у життя. А без Христа його немає. Ісус каже: «Яка користь людині, яка здобуде цілий світ, а запропастить свою душу». І той, хто вірний Богу, знає, що там живе свобода. Хай Господь Бог благословить всіх нас бути добрими, вірними християнами, носити на своїх грудях цей живоносний, переможний знак. Я знаю, що деякі люди кажуть, що не можна хрестик подарувати, бо це знак терпіння. Я завжди кажу: безумні, це Він терпів, і кров пролив, щоб ми з вами були спасенні. Уважно накладаймо на себе знак святого хреста. Пам’ятаймо, екзорцисти кожного разу, коли людину виводять з неволі, уживають хрест Господній – перемогу Вселенної, окрасу Церкви, опору вірних, славу ангелів і смерть для демонів».

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами відеоблогу о. Ореста Фредини на платформі Youtube

Фото – із Фейсбук-сторінки Церкви Різдва Пресвятої Богородиці