О. Павло Дроздяк до міських депутатів 1-го скликання: “Завдяки вам ми стали свідками дива Незалежності”

Сьогодні під час урочистого засідання сесії з нагоди Дня Державного Прапора за участі депутатів 1-го демократичного скликання до присутніх звернувся капелан Львівської міської ради о. Павло Дроздяк, який відзначив великий внесок старшого покоління у те, що ці 30 років Незалежності втілилися у життя і над Ратушею замайорів синьо-жовтий стяг. Далі – пряма мова.

“Дякувати Богу, що наше місто Львів є містом, яке добре береже традиції.  Дякуємо Богу, що дає нам сили і витривалості іти далі, виходити із часом вимушеної ізоляції і пам’ятати, що ми є не одні, а з нами є Господь. Бог і Україна. Саме тим гаслом Бог скерував усіх нас до цієї великої Незалежності. Що, будучи, обійнятими цією Божою любов’ю ми змогли віддати душу свою і життя своє заради Батьківщини. 

Напевно, що для того, аби над Ратушею замайорів цей український стяг, вам немало довелося перетерпіти, перейти, досвідчити: тюрми, і ГУЛАГИ, і виселення, але завдяки Вашій любові до Господа Бога та України, ми стали свідками чуда, тому що іншим словом назвати те, що відбулося 30 років тому, важко. Це чудо,яке стало початком нової мандрівки. Нового виходу народу до Землі Обітованої, а Земля Обітована є скроплена важкою працею, скроплена кров’ю і жертвою мільйонів  тих, хто віддали свої життя і продовжують сьогодні віддавати заради того, аби була Незалежна Українська держава. Для християн хрест є символом надії та спасіння. Так і для нас сьогодні, пам’ять тридцятирічної давнини, пам’ять, коли ми вперше побачили цей стяг синьо-жовтий над нашим містом, це було великим символом, великої надії, великої любові і вдячності сотням  і тисячам поколінь,які боролися, щоби ми сьогодні могли бути тут.

У часі пандемії, на жаль, від нас відійшло чимало тих, хто були свідками подій 30-річної давнини. Але сьогодні ми в особливий спосіб дякуємо за тих, хто є живими носіями тіє вічної традиції. Кожен з вас є тим вічним носієм дуже великої глибини знань, тому, сьогодні я, як молодий українець, хочу бути поміж вас. Я хочу відкласти свої гаджети, мобільні телефони, дозвольте доторенутися молоді до Вас, зрозуміти чим Ви живете і ми будемо продовжувати Вашу місію.  Щоби, коли Господь покличе нас до вічності, ми могли сказати: “Боже, я  дякую тобі, що я прожив своє життя недаремно”.

Опісля своїх слів, капелан запросив присутніх до спільної молитви.

Фото: Романа Балука