о. Павло Дроздяк: «У Різдвяну ніч відчиняються Небесні брами для наших молитов»

Христос Рождається! Славімо Його! «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог», – співаємо у піснеспіві. Сьогодні Церква співає цю величну пісню, прославляючи прихід у світ Сина Божого. Нині здійснюються слова: «Бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля» (Мт.2,5-6). Про Різдвяну ніч, як час радості та миру, про Різдво Христове, як передвісник Пасхи, про Святвечір, як Бенкет нашої радості, де всі ми будемо частуватися тим справжнім Хлібом життя, розмірковує адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк:

«Сьогодні кожна наша світлиця насправді стає ресторацією життя, адже пережиття свята Різдва у нашому народі дуже глибоке. Тут переплітаються багатогранні культурні традиції. Все це впроваджує нас у атмосферу чогось неймовірного. Чому наша світлиця – ресторація життя? Тому що ми за цей святовечірній стіл кличемо всіх наших рідних і найближчих, які поруч з нами, з якими ми справді переживаємо цю Божу присутність. Різдво Христове 2023 року є особливим в дуже багатьох аспектах. Найперше – це те, що, перебуваючи в стані війни, ми досвідчимо цього доброго і милосердного Бога, Який народжується заради кожного з нас зокрема. Ми досвідчимо світло, яке перемагає темряву, тому що Христос є нашим Сонцем правди. Сьогодні наш святовечірній стіл буде дуже особливим. Він буде мирним, радісним, але, водночас, і дуже сумним. Адже ми свідомі того, що наша Україна, яка є пошматована російським агресором, яка є знекровлена, є непереможна. Адже її воїнство, її Герої роблять все можливе для того, щоби сьогодні ти і я, дорогі брате і сестро, могли сісти до цього святовечірнього столу. Сьогодні дуже особливий Святвечір для нашого достойного воїнства, яке звершує його на передовій, стоячи на кордонах нашої держави, охороняючи її від ворога, який нещадно намагається знищити силу українського духу. Але сила українського духу криється у Бозі, тому що у Бозі наше воїнство є непереможне. Сьогодні цей Святвечір буде дуже особливим для нашого воїнства в окопах, де кожен батько, де кожна мати згадає про свого сина чи доньку. Сьогодні ми досвідчимо те, що за цим святовечірнім столом вже когось немає, тому що залічений до святого воїнства, залічений до Героїв нашої святої і незламної України. Але дух Різдва ніхто і ніщо не може знищити. Христос Народжується! І ця слава Христа, Який приходить у темну Вифлеємську ніч, дає нам сили і наснаги іти за світлом цієї Вифлеємської зорі, щоб навіть серед цієї темної ночі ми могли бачити світло наших сердець, світло наших душ, світло нашої великої надії. Останнє слово завжди за Богом. І саме це Слово сьогодні приходить у світ. Сьогодні, у цей Святвечір, думками ми будемо вертатися до дуже особливого, до дуже чуйного пережиття нашого з вами Різдва. Кожен Святвечір, де би ми не були, думками повертає нас додому, де нам було добре, де по-особливому звучала коляда «Бог Предвічний».

Очікування Месії та наближення до Нього звершується в особі Його Матері – нашої Марії, Діви з Назарету. Її перед віками обрав Господь. І Вона, Марія, яка ще малою дитиною була введена в храм, духовно зростала до слугині Господньої. Бог поступово готував Марію стати лоном, ковчегом, храмом, вмістилищем для Невмістимого Бога. Пресвятий Дух благоволінням Бога Отця готував у ній вмістилище Богові Слова. Бог об’явив себе людям поступово, аж до повноти часів. А як сповнився час, Бог послав Свого Сина. І Син Божий, Слово Отця, відкриває світові Отця. Саме це відбулося у Різдві – Син Божий стає Сином людським, щоби відкрити нам Бога Отця, Творця неба землі, Який любить і чуває над нами. Слово стало досяжним. Невидиме стало видимим, до Недоторканного можна було доторкнутися. Позачасове ввійшло в час. Син Божий став Сином людським. Отці Церкви оспівували Різдвяну ніч, як День радості та миру. Бо сьогодні багатий збіднів для нашого спасіння. Сьогодні ми сподобилися дару, про який не просили. Сьогодні відчинилися Небесні брами для наших молитов. Сьогодні божество вдягнулося в людину, щоб людина прикрасилася божеством.

У Народженні Ісуса «весна благодаті знищує безбожну зиму». І Різдво, дорогі брати і сестри, для нас є передвісником Пасхи. Бо, коли дивимося на ясла, то розуміємо їх, як знак гробу Господнього, а покладання Дитятка до ясел, – як праобраз покладання Христа до гробу. В Рождестві ми бачимо миро, яке принесене мудрецями, але, водночас, для нас воно є неначе тим знаком помазання на майбутню смерть, але, водночас, – і знаком славного, переможного Воскресіння. Христос приходить, щоби знищити смерть. Він приходить у темну Вифлеємську ніч, щоби дарувати людині спасіння. Про народження Христа пастухам звіщає Ангел Господній. Він сповіщає, що сьогодні у місті Давидовім народився Спаситель. Отці Церкви оспівували Різдвяну ніч для того, щоби ми могли сподобитися дару, про який ми не просили. У Різдвяну ніч відчиняються Небесні брами для наших молитов. Сьогодні Господь справді дається кожному з нас зокрема. Бог миру приходить у світ, знищує смерть і дарує людині вічне світло. У цей Святвечір подякуймо Богові за цей великий дар, подякуймо за те, що ми не самі, подякуймо за те, що Він є з нами. Сьогодні цей стіл буде прикрашений обрусом чи, можливо, він буде збитий із декількох дощок, але це буде наш стіл, наша гостина, наш Бенкет радості, де всі ми будемо частуватися тим справжнім Хлібом життя. Христос, який є Хліб життя, приходить, щоби ми вже більше не були голодними, щоби ми не загинули від цієї смерті. Христос приходить, щоби, споживаючи Його, ми мали це життя вічне. У когось цей стіл буде щедро накритий стравами, а в когось, можливо, сьогодні буде лишень один шматочок хліба, але Господь приходить до кожного. Сьогодні дуже особливе Різдво для всіх тих, які через війну змушені були покинути свої домівки. Сьогодні це Різдво буде таким болючим для тих, які втратили своїх рідних, близьких, знайомих. Сьогодні це Різдво буде для тих, які далеко поза межами України. Адже ця туга за рідним домом, за запахом рідного Рождества не дасть спокою. Це дух Різдва, який ніщо не може знищити. Дух, як вогонь, який одного разу запалив моє серце, яке сьогодні живе Богом, яке сьогодні живе вірою в те, що темні часи минуть, і настане наш світанок. Христос є нашим світлом. І нехай ця Вифлеємська ніч стане для нас справді тим Вифлеємським днем посеред ночі. Ми досвідчимо те, що Бог є з нами. Благословенного і мирного всім нам празника Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Нехай добрий і милосердний Господь сьогодні щедро обдарує кожного нас зокрема, потішить втомлене серце, дасть розраду тим, які сьогодні у відчаї, підтримає тих, які сьогодні страждають, дасть сили нашому достойному воїнству. Нехай добрий і милосердний Господь благословить усіх наших медиків, які сьогодні рятують життя, благословить усіх тих, які служать заради того, щоб у наших помешканнях було світло. Господь є поруч. Він є з нами. Христос Рождається! Славімо Його!»

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами програми «Ресторація життя» для Львівського радіо