У Євангелії від Івана Ісус Христос говорить: «Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня» (Ів.6,39). Про важливість молитви за наших рідних і близьких, які відійшли до вічності, за наших Героїв, які віддали своє життя за нас, розповідає настоятель Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла, Голова Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Тарас Михальчук:
«Дорогі брати і сестри! Щиро дякуємо вам за нашу спільну молитву. Дякуємо вам за те, що ви робите все можливе, щоби помолитися за своїх рідних. Сьогодні, перш за все, ми молимося за захисників України, які віддали своє життя за всіх нас. Нам важливо розуміти, що в задумі Божому при створені людини Господь захотів, щоб людина була завжди, тому покликав її до вічного життя.
Дочасність, в якій ми з вами перебуваємо, часто бере верх над нами, і нам важко вірити в те, що після земної мандрівки є вічність. Але, насправді, для людини віруючої, – це річ зрозуміла. І сьогодні, коли ви тут молитеся, будьте певні, що наша молитва дозволяє нам і надалі перебувати в любові з нашими рідними, які сьогодні у вічності, зокрема з нашими захисниками України. Тому кожна ваша молитва, кожне «Господи, помилуй» за когось – це вияв вашої великої любові.
Любімо одне одного, навіть, якщо хтось вже є у вічності, а ми ще йдемо цим земним шляхом. Пам’ятаймо, що на молитві ми завжди є разом. Тому стараймося бути святими, стараймося бути вірними Богу. Ми маємо довірити Його милосердю всіх тих, хто сьогодні є у вічності».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
