Сьогодні Церква відзначає свято Обрізання Господа нашого Ісуса Христа. У Посланні до Колосян апостол Павло говорить: «У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим» (Колосян 2,11). А кількома рядками вище апостол Павло каже: «У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества» (Колосян 2,9). Про те, що таке повнота часу, яка трансформується у повноту і велич життя християнина, про те, чому сьогоднішній день можна назвати новою епохою у житті християнина, про те, який приклад подає нам сьогодні святий Василій Великий, розмірковує настоятель Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла, Голова Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Тарас Михальчук:
«Дорогі брати і сестри! Сьогодні – 8 день по Різдві Христовому. Сьогодні, в цей восьмий день, ми святкуємо свято Найменування Господа нашого Ісуса Христа. Сьогодні свята Церква згадує святого Василія Великого. Чому саме восьмий день? Ми з вами добре знаємо про те, що Господь творив цей світ шість днів, про що, власне, читаємо у Книзі Буття, а на сьомий день Він спочив. Якщо ми подивимося у Святе Письмо, то побачимо, що завжди йшла мова про щось особливе, про якусь нову еру, яка має відбутися на восьмий день. На восьмий день мала сповнитися повнота часу, і людина мала по-особливому відчути її. З приходом у цей світ Ісуса Христа починається зовсім нова епоха. Тоді ж бо сповняється повнота часу, і ми з вами можемо відчувати її у Христі Ісусі. Сьогодні володарем цього світу є Господь Бог, а ми з вами є Його дітьми. Під час божественної Літургії ми з вами переносимося у зовсім інший вимір. У молитвах ми читаємо, що разом з нами тут молиться Пресвята Діва Марія, ангели. Це таке містичне, але водночас дуже реальне переживання цього світу, якого ми не можемо торкнутися фізично, але він є, тому що Ісус Христос прийшов у цей світ, щоби справді об’явити Свою велику любов до нас, щоб у Ньому ми відчули цю повноту і велич життя християнина.
У Посланні апостола Павла ми читаємо: «Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих» (Колосян 2,12). Ми з вами побороли найбільшу нашу проблему, ми з вами живемо життям вічним. Ми відчуваємо це тоді, коли приймаємо Святе Причастя, коли стараємося молитися. Для людей Старого Заповіту це здавалося таким очікуваним, але для нас, християн, все це вже звершилося, тому радість Христова є такою, яка ніколи не минає. Яка солодкість, коли людина приймає Святе Причастя і єднається з Ісусом Христом. Яка радість, коли людина читає святе Письмо і там перебуває з Богом, Який є вічний, Який у своїй владі тримає час. Тому сьогоднішній день дарує нам нову епоху життя в Бозі, життя у вічності, життя у великій радості. Завжди стараймося пам’ятати про те, що ми з вами є тими, які живуть у Бозі весь час, тому що є хрещені, і смерть не має влади над нами. Тому немає тих гріхів, за які ми б не змогли випросити прощення у Святій Тайні Сповіді. Тому ми з вами є такими сильними, саме тому Бог дозволяє нашим воїнам бути мужніми.
Сьогодні – день святого Василія Великого, який зробив таку певну літургійну реформу. Адже сьогодні ми з вами молимося Літургію святого Василія Великого. Ще один важливий аспект у його біографії – він заснував такі спільноти, які допомагали потребуючим, які допомагали бідним. Ніхто не міг зрозуміти, чому ці люди такі добрі, чому вони допомагають ближнім, чому вони діляться останнім. А вони відповіли: «Ми – християни». Сьогодні Василій Великий для нас є прикладом милосердя. І він говорив, що все те, що ми маємо, є не наше, а тих людей, які не мають цього. Дорогі брати і сестри! Не зважаючи на те, що не все легко, ми з вами є з неба, тому важливо, щоб ми вміли радіти, щоб ми були добрі, щоб ми пам’ятали, що Бог є всемогутній».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
