Нещодавно отець Володимир Битюга очолив Комісію у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ. Однак, зізнається, що із молоддю “знайомий давно”. Про свої плани на цій посаді, попри корективи, які вносять карантинні обмеження та пандемія, отець поділився з “Духовною величчю Львова”.
-Отче, які початкові Ваші плани на новій посаді? Чи напрацювали вже нову стратегію?
-Ми мали у понеділок зустріч для перегляду тої стратегії, яка була і почали розписувати нову стратегію на 3 роки. У тому плані ми помаленьку крокуємо. Вже є певні ідеї, проєкти. Хочемо, щоб все, що було попередньо добре, зберегти, а також деякі нові проєкти запровадити.
-Які,наприклад, нові проєкти?
– Зараз хочемо зробити аудіозвучення українських християнських книг. Ми зі “Свічадом” розмовляли і вони підтримують цю ініціативу. Наразі маємо ідею, щодо озвучення книг Клайва Стейплза Льюїса. Згідно з моїми джерелами, молодь любить цього автора. Саме тому, хочемо зробити такі аудіофільми за його книгами. Думали спочатку за книги “Велике розлучення”, “Просто християнство”. Ми вже писали до спадкоємців Льюїса у Великобританію, чи вони не проти, щодо авторських прав. Але мені здається, що вони підтримають нашу ідею. Ми хочемо зробити конкурс між молодіжними спільнотами на найкраще озвучення. Думали, може б вони якісь псалми нам надсилали озвученими. Так би ми побачили, кому це краще вдається озвучення і переможець, звичайно, отримає певну винагороду.
-Отче, на Ваш погляд, які першочергові завдання стоять зараз перед Комісією і чи вони змінюються залежно від поколінь молоді?
– У нас у Львівській Архиєпархії є така особливість, що у нас молоді є багато. Бо у голів молодіжних Комісій у інших регіонах є завданням зібрати молодь до себе, бо вона не є настільки згуртована як у нас. Ми хочемо для молоді створити середовище, де їхні спільноти могли би між собою контактувати. Наприклад, це “Кубок радості”, чи хочемо започаткувати таборування у Семінарії “Skoro-Літо”, щоб з кожної спільноти Архиєпархії ми би взяли духівника, лідера і аніматора і для них проводили би вишкіл. Хочемо подбати, щоб табори були якомога більш якісними. Бо табори часто повторюють те саме, бо не мають нових вишколів. А ми хочемо ці нагоди для них уможливити.
-Отче, зараз умови карантину часто не дозволяють збиратися разом. Як теж щодо цих викликів будете давати раду?
-Маю глибоку надію, що можна буде збирати лідерів спільнот і духівників вживу, щоб мати для них подібні вишколи. Я хотів би дуже на це надіятися. Бо це таборування для людей, які вміють працювати з молоддю буде складним, якщо це буде онлайн. Щодо онлайн-вишколів для лідерів, духівників, на мій погляд, це не найкращий варіант. Хоча, наприклад, ідея, щодо аудіозвучення це цілком дистанційно.
-Отче, я побачила, що Ви робите невеличкі інтерв.ю на сторінку Комісії. Наприклад, із сестрою Климентією Луків. Що це за проєкт?
– Ця розмова була присвячена проєкту “Католицизм”. Сестра Климентія Луків розповідала про нього. Я хотів розрекламувати цю ініціативу. Бо, на жаль, люди недостатньо про це знають. Я хотів би щоб у нас на сторінці Комісії теж було спілкування на важливі теми.
– Що можна запропонувати сучасній молоді? Як знайти до неї свій ключик і підхід?
– Як на мене, метою Церкви є не діяти якоюсь силою переконання, а прикладом свого життя. Якщо молодь побачить, що спільнота займається важливим ділом, не просто збирається на катехизацію, то з часом долучиться. Спільнота має мати завдання. Спільну ідею, над якою вони працюють. Але не лише вертеп, чи Хресна Дорога, але ще інше якесь завдання. Молодіжна Комісія і хоче уможливити та урізноманітнити їхню діяльність. Бо якщо спільнота просто збирається послухати отця, то це дуже схоже на уроки християнської етики. Я би не хотів, щоб наші спільноти застрягли на цьому етапі. Кожна спільнота може творити щось прекрасне. У себе на парафії та навіть послужити для цілої єпархії. Ми би хотіли, щоб спільноти зростали. Ми готові надати поміч у всьому, чого б вони потребували. А ті спільноти, які десь у маленькому селі, то ми би хотіли до них приїздити і допомагати. Щоб вони не чулися слабкими,а розуміли, що можуть зробити багато для цілої Церкви.
-Отче, чому Ви потрапили саме у молодіжну комісію? Який у Вас досвід у цій сфері?
– Я є духівником УКУ, упродовж чотирьох років. І я є з молоддю кожного дня. Можливо, парафіяльна молодь трішки молодша, аніж студенти, але я завжди був серед молоді. Я не чуюся себе якось закомплексовано, що я замолодий, чи маю замало досвіду для цієї посади. Бо де би я не був, у школі, у садочку, у військовому ліцеї, чи семінарії, я завжди був наймолодшим. І в УКУ я напевно є наймолодшим серед священників. Але я через це не боюся. Бо вірю, що усім керує Господь. Вірю, що це Господь подбав, щоб я тут був.
-Отче, підсумуючи нашу розмову, порадьте тим людям, які працюють з молоддю, як бути актуальним і цікавим і у ХХІ столітті, у 21 році?
– Я б найперше звернувся до духівників. Я би їх попросив, щоби вони любили свою молодь і були б для неї готові на всілякі звершення. Щоб не тільки застрягали на катехизації. Не тільки зібратися, поговорити і розійтися, але б дбали за різні цікавинки. Подавали проєкти на гранти. Здійснювали б якісь мрії молоді, допомагали б у чомусь. Старалися розвиватися не лише поглибленні Правд Віри, Катехизмі, але у практичному керунку, щоб молодь відчувала, що спільнота допомагає жити у світі, шо вони є у спільноті і їм так легше. Я радо зустрінуся і поговорю з будь-яким членом спільноти, щоб їм допомогти. Ми готові обговорити будь-які ідеї. Комісія на те і існує, щоб допомагати спільнотам розвиватися.
Фото надані співрозмовником
Повязані записи
