о. Володимир Ольшанецький: «У світлі Пасхи маємо знову воскреснути з Христом»

«Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!», — саме ці слова відображають всю повноту і велич воскресіння Христового. Ми повинні усвідомлювати, що велике чудо воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа – це не просто історична подія, а велика Місія спасіння роду людського.

Бо як звертається до нас апостол Павло: «Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!» (1 Кор. 15: 14). Робімо все для того, щоб Христос воскрес у нашому серці, у нашій душі. Ми повинні кожного дня у своїй свідомості переживати цю величну подію для того, щоб в майбутньому воскреснути разом з Ним. Пам’ятаймо, що Господь був поряд з нами і тоді, залишається і зараз. Його Всевидяче Око бачить кожне серце, кожну думку. Він перебуває з нами кожний день і повсякчас.

Про сенс воскресіння Христового для сучасного світу роздумує настоятель Храму Всіх Святих Українського Народу Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Володимир Ольшанецький:

«Ми, християни XXI століття, дуже добре знаємо про Воскресіння Христове. Бо з року в рік ми готуємося до Великодня, стараємося пережити його дуже знаменито, святково і радісно. Але до кінця, коли минаються Великодні свята, ми не усвідомлюємо цієї правди, що Христос не просто воскрес, але й Він ще й подарував нам вічне життя. Він нам дав життя вічне. І Христове воскресіння – це є великим знаком того, що Він не просто воскрес колись, це не відбулася просто історична подія. Але ми християни кожної неділі, як із старослов’янської мови звучить, кожного Воскресіння, збираємося, щоб пережити наново цю подію, щоб оцінити, щоб поважати воскресіння Христове. А разом з тим жити цією вірою, що якщо Христос воскрес, і подарував життя вічне всім, що в гробах, —  то і нам подарує вічне життя.

А поряд з тим Господь продовжує діяти далі. Він не перестає спасати кожну людську душу. І різними подіями і обставинами нашого життя, Господь вказує на те, що Він продовжує діяти в нашому житті. Як сам ствердив Христос, кажучи: «Отець Мій діє, і Я дію по нині».

Єдине, що ми, можливо, не всі навчилися розпізнавати Божу присутність в нашому житті, не всі навчилися розуміти, що за кожними подіями і обставинами нашого життя стоїть Господь. Він ніколи не дає нікому з нас нічого злого, бо Він є єдиним джерелом добра, завжди стоїть за всім, що відбувається у нашому житті, дає тільки добре. А допускає зло задля більшого нашого морального добра, задля того, щоб ми пізнавши, наскільки зло для нас шкідливе, недобре, пагубне, — ми від нього верталися назад на дорогу Божу. Бо немає нікого сильнішого за Бога, добрішого за Бога і більш люблячого, як Бог. Бо Він за нас страждав, помер, воскрес, щоб кожному і кожній з нас подарувати вічне життя.

Тому святий Григорій Богослов каже на цю подію ось так: «Принесім же дари Тому, Хто за нас постраждав і воскрес… Принесім себе самих – дар найцінніший перед Богом і Йому найбільш милий». Немає більшого дару, коли людина віддає своє серце і свою душу Богові, коли відкривається Йому настільки, що дозволяє не тільки зайняти якесь невеличке місце у її серці чи душі, — але коли повнотою віддається цілковито Богові і хоче мати Бога за свого пана і керманича свого життя.

«Віддаймо, — продовжує Григорій Богослов, — образові створене по образу! Пізнаймо своє достоїнство! Пошануймо Первообраз. Зрозуміймо силу таїнства цього свята, і те, за кого Христос помер». А помер Він за кожного і кожну з нас без винятку.

«Станьмо подібними до Христа, бо Христос став подібним до нас. Зробімося богами задля Нього, бо Він став людиною задля нас. Він прийняв гірше, щоб нам дати краще. Він став убогим, щоб ми збагатилися Його вбозтвом. Він прийняв вигляд слуги, щоб дістати для нас свободу. Він зійшов, щоб нам піднестися. Він був спокушений, щоб ми перемогли. Він перетерпів неславу, щоб нас прославити. Він помер, щоб нас спасти», — завершує свою науку Григорій Богослов.

Оцінімо той Божий дар. Відкриймося Богові своїм життям і з Ним впевнено, з великим довір’ям до Нього, і взаємною любов’ю, крокуймо до нашого спасіння. Бо Він є тим, що в гробах, життя подарував. І нам дарував життя вічне».

Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика 

Фото – із Фейсбук-сторінки Храму Всіх Святих Українського Народу