о. Всеволод Семененко: «Коли нам є найважче, стараймося найближче триматися Господа Бога»

Продовжуючи читати Євангеліє від Луки, а саме шостий розділ, бачимо такий особливий стан речей, бо, мабуть, розуміємо тих людей, які дуже хотіли оздоровитися. Сьогодні також є часи певного випробування нашого здоров’я. Ісус оздоровляв тих людей, але найважливіше те, що коли Він це робив, – «сила виходила з Нього». І ми розуміємо, що це не була сила виснаження. І далі євангелист вкладає до наших вух і серця Блаженства. У них Ісус наголошує, що найбільше щастя – це бути з Божою силою, усвідомлювати, що у людському житті духовність має найбільшу вагу. Ця сила відганяє нечистих духів.

Коли інші люди нас ганьблять чи відкидають наше ім’я, то каже Ісус, що того дня найбільше радійте. Це є щось незрозуміле, як це можна поєднати з людською логікою. Ми ж, навпаки, щасливі, коли нас хтось хвалить, коли ми здорові, коли все гаразд, тобто коли менше проблем, – більше щастя. Ні, насправді Ісус нам пояснює, що важливо триматися за Боже ім’я, і тоді наше ім’я буде вписано на небі – це є джерело щастя.

У п’ятницю ми завжди згадуємо, як Ісуса розіп’яли. Згадуємо це із повагою, постимо, бо це нам допомагає перейнятися Його страстями. Ісус Христос своєю Божою силою звільняє нас від гріхів, хоча сам зазнає людської смерті. Він сам вмирає на хресті, воскресає, і тим показує цю Божу силу. Він входить у трагічні обставини нашого випробування, коли нам є найважче, – і нас з цього виводить. Коли нам є найважче, стараймося найближче триматися Господа Бога. Пам’ятаймо, що Божа сила може змінювати світ. Сила Божої любові через хрест нас усіх заохочує бути подібними, відкритими на Боже діяння. Хай Божа ласка змінює нас і робить щасливими усіх тих, хто біля нас.

Військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Всеволод Семененко