Кожен день Різдвяного посту наближає нас до славної і величної події, на яку чекало все людство, на яку з трепетом душі чекаємо і ми, – Різдва Христового. Тому так важливо у цей період підготуватися до приходу Спасителя, підготуватися не тільки матеріально, але й духовно, очистивши свою душу і серце. Про Різдвяний піст, як спосіб зміцнення своєї віри, а також про мученицький подвиг святої Катерини розмірковує сотрудник храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Юрій Дрізд:
«Різдвяний піст – це час, який для нас, християн, позначений особливою можливістю, позначений особливою нагодою. Коли ми говоримо про піст, то, найперше, про що ми думаємо, – це про те, у чому варто себе обмежувати, про те, в чому варто стримуватися. Так, дійсно, піст – це особливий час для приготування до Різдва Христового. Ми з вами живемо в очікуванні не тільки свята Різдва, але й в очікуванні Другого пришестя Христового. І свято Різдва несе у собі цей вимір.
Якщо вдивитися у біографічну ноту життя святої великомучениці Катерини, то можна побачити дуже багато цікавих речей. Вона була красунею, яка народилася у сім’ї дуже багатих батьків, у неї, можна так сказати, було все. А що вона вибирає? А вона вибирає йти за Ісусом, і навіть коли її катують і мордують, навіть в ті хвилини своїм прикладом, своєю проповіддю про Христа, вона не один десяток, а той сотні людей навертає до Христа. Запитаймо сьогодні себе: з якою надією ми чекаємо на Господа? Чого ми очікуємо від свого життя? Де ми шукаємо щастя і радості? І ось Різдвяний піст – це особливий час, коли, напевно, вартує трішки щось посунути і знайти час, щоби послухати себе, щоб взяти до рук Євангеліє, адже воно для нас, християн, є дзеркалом. Якщо нами керують страхи, переживання, тривоги, то найкращим рішенням всіх цих проблем буде Слово Боже. Апостол Павло каже про те, що від слухання Слова Божого віра стає міцнішою. Неодноразово від людей ми можемо почути про те, що вони стараються жити по-Божому. І ось Євангеліє дає нам відповідь на питання: а як це жити по-Божому? Наприклад, коли тебе просять позичити гроші, то, як написано, не сподівайся отримати їх назад. Коли в тебе просять сорочку, – віддай і плащ. Кожен із нас, можливо, може сказати, що саме так і живе, мовляв, коли мене б’ють, я не боюся підставити і другу щоку. Але чи завжди це саме так? Чи завжди так виходить? А що це означає? А означає те, що це – шлях віри.
Знову ж таки, мучениця Катерина і мученик Меркурій, і десятки тисяч подібних їм – це люди, які відкрили для себе Христа і полюбили Його. Дорогі, вони не тільки сорочку, плащ чи майно пороздавали, вони своє життя з радістю віддали за Христа. І ось це і є шлях очікування Другого приходу Христового. Не потрібно шукати нагоди, щоби показати Богу, що ти любиш Його, що ти вірний Йому, а достатньо просто подивитися на свої будні, подивитися на тих, хто є у нашому житті».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
